Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І. (доповідач), Лиски Т.О.,

Мироненка О.В. Сороки М.О.,

Штульмана І.В.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до начальника Державного комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство" с. Висока Піч ОСОБА_2 про зобов'язання надати дозвіл на приватизацію житла, -

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що її сім`я із чотирьох чоловік на підставі ордеру № 26, виданого 23 квітня 1987 року КЕЧ в/ч 49485 на ім'я її батька, вселились у надану квартиру по АДРЕСА_1 жилою площею 41 кв. м.. У подальшому вона та інші члени сім`ї наймача були зняті з реєстрації у зв'язку з тим, що сім`я повинна була отримати житло в м. Житомирі, але усі залишилися проживати у вказаній квартирі, наймачем якої був батько, який помер у 2002 році. У 2003 році вона з донькою та матір'ю були зареєстровані в цій квартирі.

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулась із заявою, до начальника Державного комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство" с. Висока Піч ОСОБА_2, про отримання дозволу на приватизацію вказаного вище житла. На дане звернення вона отримала відповідь про відмову у приватизації, яка мотивувалась тим, що квартира не може бути приватизованою, оскільки не належить позивачці та у неї відсутній ордер.

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 16 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 09 січня 2007 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі начальник ДКП ВЖРЕП с. Висока Піч ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 надала заперечення на касаційну скаргу начальника ДКП ВЖРЕП с. Висока Піч ОСОБА_2, в яких заперечує проти задоволення цієї касаційної скарги та просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом ст. 3 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вирішуючи даний спір по суті, суди як першої, так і апеляційної інстанцій виходили з того, що дана справа є адміністративною.

Однак такий висновок є помилковим і таким, що базується на невірному застосуванні норм процесуального права.

Так, при цьому судами не враховано, що відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних,, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Як видно з матеріалів справи, предметом позову, з яким ОСОБА_1 звернувся у жовтні 2006 року до суду, є зобов'язання ДКП ВЖРЕП с. Висока Піч надати дозвіл на приватизацію житла.

Прийняття зазначеним органом рішення про надання вказаного дозволу, є етапом реалізації користувачем свого права на приватизацію вказаного майна.

За таких обставин заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а отже, орган місцевого самоврядування виступає в цих відносинах як суб'єкт права власності, а не як суб'єкт владних повноважень.

Отже, при визначенні підсудності даної справи суди мали виходити з характеру спірних правовідносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що між сторонами у справі існує спір, який має приватноправовий характер, що в свою чергу виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, при вирішенні судом першої інстанції даної справи за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , з чим погодився і апеляційний суд, було порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

За таких обставин, згідно вимог ст. 228 КАС України, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі повинно бути закрито, що не позбавляє ОСОБА_1права звернутись із відповідним позовом до суду цивільної юрисдикції.

Керуючись ст.ст. 157, 220, 221, 222, 223, 228, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу начальник ДКП ВЖРЕП с. Висока Піч ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 16 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 09 січня 2007 року скасувати.

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Державного комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство" с. Висока Піч ОСОБА_2 про зобов'язання надати дозвіл на приватизацію житла - закрити.

Роз'яснити ОСОБА_1, що розгляд справи даної категорії відноситься до юрисдикції цивільного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.