ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" березня 2009 р. м. Київ К-12662/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, судді – Смоковича М.І.
Суддів - Горбатюка С.А.
Штульмана І.В.
Чумаченко Т.А.
Мироненка О.В.
при секретарі –Козаченко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги представника Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 25 січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області та Управління Пенсійного Фонду України в м. Хмельницькому про визнання дій посадових осіб відповідачів неправомірними та зобов"язання провести перерахунок пенсії, відшкодувати моральну шкоду, -
В С Т А Н О В И Л А :
В листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернулась суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про неправильне обчислення їй пенсії за віком в червні 2004 року. Свої вимоги обгрунтовує тим, що їй не зараховано до страхового стажу частину навчання у вищому навчальному закладі - відпустку, яка надається молодому спеціалісту по закінченню навчального закладу за липень 1971 року. Крім того, до страхового пенсійного стажу їй не зараховано, як повний місяць, в якому вона працювала з 1 по 17 число і страхові внески до Пенсійного фонду сплачені в більшому, ніж мінімальний, розмір. Це негативно вплинуло на обрахування та визначення страхового коефіцієнта і на розмір призначеної пенсії. Відповідачами з 1 серпня 2006 року незаконно та самовільно зменшено розмір нарахованої і призначеної пенсії в розмірі 28 грн. Вважає, що за постановою Кабінету Міністрів України № 470 від 10 квітня 2006 року (470-2006-п)
за коефіцієнтом зростання заробітної плати в державі 1,07340 їй невірно донараховано пенсію в сумі 41,94 гривень, чим заподіяно моральну шкоду. Також зазначає, що відповідачем, не враховано при визначенні пенсії період перебування її на обліку в центрі зайнятості з 11 березня по 11 квітня 2004 року. Тому вважає, що відповідачами неправильно обраховано її страховий пенсійний стаж, який складає 37 років і 4 місяці. ОСОБА_1 та вважає, що її стажовий коефіцієнт пенсійними органами занижений, що зменшує розмір отримуваної нею пенсії. Крім того, їй загальною сумою нараховується та виплачується основна пенсія, пенсія за особливі заслуги та індексація пенсії, що порушує її право на правильне обрахування індексації пенсії за п.п.1 та 2 . 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
. Просить суд визнати факт порушення відповідачами її пенсійного права та зобов'язати відповідачів здійснити правильне обчислення її пенсії з 7 серпня 2006 року за коефіцієнтом страхового стажу 0,37333 із нарахуванням основного розміру пенсії в сумі 1020,47 гривень. Зобов'язати відповідачів поновити незаконно зменшений розмір пенсії з 01.08.2006 року на суму 28 гривень, здійснити донарахування пенсії за постановою Кабінету Міністрів України № 470 від 10 квітня 2006 року (470-2006-п)
за коефіцієнтом 1,07340 в розмірі 44,25 гривень до дати перерахування основного розміру пенсії за віком - 7 серпня 2006 року. Стягнути солідарно з відповідачів їй моральну шкоду в сумі 10000 гривень.
В судовому засіданні позивачка змінила свої позовні вимоги, уточнила їх, просила здійснити правильне обчислення пенсії за коефіцієнтом трудового стажу 0,37333 з дня набрання рішенням законної сили.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 25 січня 2007 року позовні вимоги задоволені частково, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому визначити коефіцієнт страхового стажу ОСОБА_1 із врахування страхового стажу у 447 місяців із зарахуванням періоду її роботи з 1 по 17 листопада 2003 року та провести перерахунок її пенсії з врахуванням цього коефіцієнту з моменту призначення, тобто з 19 травня 2004 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачка та відповідачі звернулись зі скаргами до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 23 травня 2007 року апеляційні скарги позивачки та відповідачів залишено без задоволення, постанову Хмельницького міськрайонного суду від 25 січня 2007 року залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою апеляційної інстанцій позивачка та відповідачі звернулись із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову першої та ухвалу апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права.
У касаційних скаргах Управління Пенсійного фонду у м. Хмельницькому та Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просять скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційні скарги позивача та відповідачів підлягають частковому задоволенню. Постанова Хмельницького міськрайонного суду від 25 січня 2007 року та ухвала Апеляційного суду Хмельницької області від 23 травня 2007 року підлягають скасуванню. Справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Задовольняючи частково позов, суд дійшов помилкового висновку про те, що оскільки сума сплачених за в листопаді 2003 року страхових внесків не є меншою ніж мінімальний страховий внесок, то період роботи з 1 по 17 листопада 2003 року повинен бути зарахованим до страхового стажу позивачки як повний місяць.
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 1 січня 2004 року, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку –на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховуються до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Позивачкою не було надано ніяких доказів, що вона пропрацювала весь листопад 2003 року.
Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2993 № 637, за відсутності трудової книжки, а також коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні відомості про період роботи, для підтвердження трудового стажу, приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх конання та інші документи.
Суд апеляційної інстанції залишаючи без змін рішення суду першої інстанції не взяв до уваги те, що, зарахування періодів роботи до 01 січня 2004 року здійснюється за даними трудової книжки, що має суттєве значення для вирішення питання.
З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій не відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
За правилами ст. 227 КАС України підставою для скасування рішень судів першої та (або)апеляційної інстанцій і направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Касаційні скарги Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Управління Пенсійного фонду України в у м. Хмельницькому задовольнити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 25 січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 травня 2007 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Головуючий
Судді О.В. Мироненко