Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А., провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у м. Херсоні за касаційною скаргою ДПІ у м. Херсоні на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 05 травня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 23 червня 2004 року,

У квітні 2004 року ОСОБА_1. звернулася до Дніпровського районного суду м. Херсона із скаргою неправомірні дії ДПІ у м. Херсоні.

Просила зобов'язати ДПІ у м. Херсоні звільнити її від ідентифікаційного номера платника податку й інших обов'язкових платежів, зобов'язати ДПІ у м. Херсоні поставити в її паспорті відмітку про те, що вона має право проводити будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 05 травня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 23 червня 2004 року, скаргу ОСОБА_1. задоволено.

Зобов'язано ДПІ у м. Херсоні зробити на одній із сторінок паспорта ОСОБА_1. відмітку про те, що вона має право проводити будь-які платежі без ідентифікаційного номера, засвідчивши цей запис підписом керівника ДПІ у м. Херсоні та гербовою печаткою ДПІ у м. Херсоні.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Херсоні подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що відповідно до Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу" (509-12) (зі змінами та доповненнями) посадові особи податкової служби не зобов'язані вносити будь-які дані та записи до паспортів громадян України та що Положення про паспорт громадянина України, яке затверджене постановою Верховної Ради України від 02 вересня 1993 року № 3423-ХІІ (3423-12) , регламентує перелік записів та відміток, які вносяться до паспорту. Внесення такого запису до паспорта громадянина Положенням на передбачено.

Просить рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі скасувати.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скар­га ДПІ у м. Херсоні задоволенню не підлягає.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували до даних спірних правовідносин положення Закону України від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) (із змінами та доповненнями) і дійшли обґрунтованого висновку, що для ОСОБА_1., яка через релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, має бути збережена раніше встановлена форма обліку і звітності платників податків, інших обов'язкових платежів та що у її паспорті має бути зроблена відповідна відмітка.

Отже, у судів попередніх інстанцій не було підстав доля відмови у задоволенні скарги.

Така позиція сприяє дотриманню конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а оскаржувані рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 05 травня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 23 червня 2004 року в адміністративній справі за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.