Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Панченка О.Н.,

суддів Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А., провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Луцька ОДПІ), Державної податкової адміністрації України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Луцької ОДПІ на постанову Апеляційного суду Волинської області від 22 грудня 2006 року,

У березні 2006 року ОСОБА_1. у Луцькому міськрайонному суді Волинської області пред'явила позов до Луцької ОДПІ, Державної податкової адміністрації України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог вказала на те, що на виконання рішення Луцького міського суду від 29 квітня 2004 року Луцькою ОДПІ в її паспорті зроблена відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Проте ідентифікаційний номер і вся інформація про неї не виключені з Державного реєстру платників податків та інших обов'язкових платежів.

11 січня 2006 року вона звернулась до Луцької ОДПІ з заявою про виключення ідентифікаційного номера і всієї інформації про неї з Державного реєстру, однак 19 січня 2006 року отримала відмову з посиланням на те, що рішенням суду не було зобов'язано податкову інспекцію виключити з Державного реєстру ідентифікаційний номер та всю інформацію про неї.

Просила визнати дії Луцької ОДПІ протиправними та зобов'язати виключити з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер та всю інформацію про неї та здійснювати її облік як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Волинської області від 22 грудня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1. частково задоволено.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2006 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1. частково задоволені.

Визнані протиправними дії Луцької ОДПІ щодо відмови у виключенні з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер та всієї інформації про особу ОСОБА_1. із збереженням за нею раніше встановленої форми обліку та звітності платників податків та інших обов'язкових платежів.

Зобов'язано Луцьку ОДПІ виключити з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер та всю інформацію про особу ОСОБА_1. із збереженням за нею раніше встановленої форми обліку та звітності платників податків та інших обов'язкових платежів.

В задоволенні позову до Державної податкової адміністрації України відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції Луцька ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити без зміни постанову Луцького міськрайонного суду від 31 травня 2006 року.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1. є віруючою людиною і за своїми релігійними переконаннями відмовляється від присвоєного ідентифікаційного номера.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що вимога Луцької ОДПІ щодо подання ОСОБА_1 заяви форми № В2, передбаченої пунктом 1.5 "Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року № 602/1226 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року, який визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, є протиправною.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" особи, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, мають право сплачувати податки та інші обов'язкові платежі за раніше встановленою формою обліку, про що робиться відповідна відмітка в паспорті такої особи.

Частиною другою статті 5 цього Закону передбачено, що до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів інформації про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, заборонено частиною другою статті 5 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів". А у випадку, коли відповідна інформація про таку особу вже внесена до реєстру - то вона підлягає негайному та безумовному виключенню.

ОСОБА_1. повідомила Луцьку ОДПІ про відмову від присвоєного їй ідентифікаційного номера ще у 2004 році і відмітка на 7 аркуші її паспорта про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера зроблена податковою інспекцією на підставі рішення суду від 29 квітня 2004 року до затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина.

Таким чином, Луцька ОДПІ неправомірно відмовила ОСОБА_1 у виключенні з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер та всієї інформації про неї, що призвело до порушення прав та свобод останньої.

Така позиція сприяє дотриманню конституційного принципу верховенства права.

Судове рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстав для його скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Апеляційного суду Волинської області від 22 грудня 2006 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.