Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Панченка О.Н.,

суддів Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А., провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - УДСО при ГУМВС України в м. Києві) про збільшення розміру щомісячної надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ за касаційною скаргою УДСО при ГУМВС м. Києві на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2006 року,

У лютому 2006 року ОСОБА_1 у Голосіївському районному суді м. Києва пред'явив позов до УДСО при ГУМВС України в м. Києві про збільшення розміру щомісячної надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ.

Вимоги обґрунтовував тим, що в органах внутрішніх справ він прослужив з 01 грудня 1980 року до 28 лютого 2005 року. На підставі рапорту від 15 лютого 2005 року наказом УДСО при ГУМВС України в м. Києві від 28 лютого 2005 року № 23 о/с його було звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за статтею 65 пункту "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. На день звільнення його строк служби в органах внутрішніх справ становив 26 років 02 місяці 29 днів.

На його звернення до УДСО при ГУМВС України в м. Києві з приводу збільшення розміру щомісячної надбавки за безперервну службу з 40 відсотків до 90 відсотків йому було відмовлено.

Вважає відмову відповідача такою, що суперечить вимогам Указу Президента України від 05 травня 2003 року № 389 (389/2003) "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (далі - Указ Президента України № 389).

Просив зобов'язати УДСО при ГУМВС України в м. Києві провести збільшення розміру щомісячної надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ з 40 відсотків на 90 відсотків з 29 лютого 2005 року.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені.

Зобов'язано УДСО при ГУМВС України в м. Києві провести збільшення розміру щомісячної надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ з 40 відсотків на 90 відсотків.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2006 року апеляційну скаргу УДСО при ГУМВС України в м. Києві залишено без задоволення. Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2006 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, УДСО при ГУМВС України в м. Києві подало касаційну скаргу, в якій вказало на те, що оскаржувані рішення судів у справі прийняті з порушенням норм матеріального права, просить їх скасувати та постановити у справі нове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. та апеляційний суд, залишаючи без зміни це рішення, помилково вказали на те, що відповідачем не виконано вимоги Указу Президента України № 389 (389/2003) .

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком, оскільки він є помилковим і таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи і суперечить вимогам чинного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України і згідно з наказом начальника УДСО при ГУМВС України в м. Києві від 28 лютого 2005 року № 23 о/с був звільнений з органів внутрішніх справ у відставку за статтею 65 пункту "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Вислуга становить 26 років 2 місяці 29 днів. З 01 березня 2005 року позивачу було нараховано пенсію за вислугу років.

До грошового забезпечення для призначення пенсії включено надбавку за безперервну службу в розмірі 40 відсотків.

Відповідно до Указу Президента України № 389 (389/2003) право встановлювати щомісячні надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ надано Міністрові внутрішніх справ України з врахуванням високих результатів у службовій діяльності, залежно від стажу служби. Працівники органів внутрішніх справ, які мають стаж безперервної служб понад 25 років мають право на надбавку в розмірі до 90 відсотків.

Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром внутрішніх справ України. Виплата надбавок відповідно до Указу Президента України здійснювалась з 01 травня 2003 року за рахунок коштів, передбачених в бюджеті України на утримання Міністерств внутрішніх справ України.

Згідно з наказом МВС України від 24 квітня 2003 року № 468 "Про виконання Указу Президента України від 24 квітня 2003 року № 370 (370/2003) " та розпорядження УДСО при ГУ МВС України в м. Києві від 16 травня 2003 року № 73 "Про організацію виконання Указу Президента України від 16 травня 2003 року № 370" встановлення щомісячної надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ розглядається на засіданнях кадрових комісій підрозділів з урахуванням результатів службової діяльності, стажу служби в ОВС, фінансового стану підрозділу і джерела покриття витрат.

Відповідно до наказу МВС України від 01 листопада 2003 року № 1236 керівники органів внутрішніх справ мають право встановлювати надбавки та доплати, у тому числі надбавку за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань, надбавку за безперервну службу та щомісячну премію, у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів.

Наказом УДСО при ГУМВС України в м. Києві від 05 липня 2004 року № 87 о/с ОСОБА_1 була встановлена та виплачувалась до моменту звільнення надбавка у розмірі 40 відсотків грошового забезпечення за безперервну службу в ОВС та високі результати у службовій діяльності, що не суперечить Указу Президента України № 389, оскільки така надбавка ОСОБА_1 встановлена в межах встановленого розміру.

Указ Президента України № 389 (389/2003) не містить в собі обов'язку для керівника УДСО при ГУМВС України в м. Києві встановлювати працівникам служби щомісячної надбавки за безперервну службу в ОВС саме в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суди попередніх інстанцій не виконали вимог процесуального закону і ухвалили незаконні рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення суду першої інстанції та апеляційного суду підлягають скасуванню.

Обставини у справі встановлені повно та всебічно, але до спірних правовідносин суди невірно застосували положення чинного законодавства.

Колегія суддів вважає можливим ухвалити у цій справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві задовольнити.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2006 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про збільшення розміру щомісячної надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ скасувати та постановити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.