Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Маринчак Н.Є.

Степашка О.І.

при секретарі: Ликовій В.Б.

за участю представників:

позивача: не явка

відповідача -1: не явка

відповідача -2: не явка

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції на рішення Господарського суду Донецької області від 13.04.2006р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.06.2006р.

у справі № 22/66

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нілс"

до 1) Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції

2) Відділення Державного казначейства у м. Слов’янську та Слов’янському районі

про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

У березні 2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нілс" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції, Відділення Державного казначейства у м. Слов’янську та Слов’янському районі про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 110 000 грн. та процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 18 445,31 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.04.2006р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.06.2006р., рішення Господарського суду Донецької області від 13.04.2006р. змінено в частині задоволення позовних вимог про стягнення процентів в сумі 18445,31 грн. Задоволено позовні вимоги ТОВ "Нілс" в частині стягнення процентів на суму 2377,83 грн. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення 16067,48 грн. В решті рішення Господарського суду Донецької області від 13.04.2006р. залишено без змін.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, Слов’янська об’єднана державна податкова інспекції оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати дані судові рішення з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони або їх уповноважені представники в судове засідання не з’явились.

Справу розглянуто відповідно до приписів частини 4 статті 221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження у даній справі підлягає закриттю з огляду на таке.

Відповідно до положень частини 1 статті 38 Закону України "Про судоустрій" - Вищий адміністративний суд України є вищим судовим органом спеціалізованих, тобто адміністративних судів, який відповідно до інстанційної підсудності, визначеної у частині 3 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення місцевих та апеляційних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) набрав чинності з 01.09.2005р.

Пунктами 6, 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Кодексу передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційний адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Згідно з цим правилом відповідні місцеві та апеляційні господарські суди до початку діяльності адміністративних судів самостійно визначають свою юрисдикцію.

Застосування цими судами відповідних процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) чи Господарського процесуального кодексу України (1798-12) під час розгляду справи вказує на те, який суд – адміністративний чи господарський – розглядав справу.

Після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) касаційні скарги розглядаються у встановленому ним порядку.

Вищий адміністративний суд України відповідно до статті 210 Кодексу адміністративного судочинства України є судом касаційної інстанції в адміністративних справах, які розглядаються судами інших юрисдикцій, але за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

Як вбачається з матеріалів справи, вона в попередніх судових інстанціях розглядалася за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , а саме, судом першої інстанції справа була розглянута у квітні 2006р., а судом апеляційної інстанції – в червні 2006р., хоча даний спір з 01.09.2005р. є публічно-правовим, і провадження в справі повинно було здійснюватися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) . Але судами попередніх інстанцій дану справу було розглянуто як справу господарської юрисдикції.

Отже, оскільки компетенція Вищого адміністративного суду України не поширюється на перегляд в касаційному порядку судових рішень, постановлених після 01.09.2005р. господарськими судами не за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України касаційне провадження у даній справі підлягає закриттю, оскільки така справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно, касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику в установленому порядку.

Проте, це не позбавляє скаржника права оскаржити ухвалені в справі судові акти до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Оскільки, виходячи із системного аналізу приписів статті 108 Господарського процесуального кодексу України та статті 210 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення в даній справі, які були ухвалені в першій та апеляційній інстанціях за правилами ГПК України (1798-12) , можуть бути переглянуті Вищим господарським судом України як судом касаційної інстанції.

При цьому наявність ухвали Вищого господарського суду України від 23.07.2006р. (про відмову у прийнятті) не перешкоджає в даний час прийняттю цим судом касаційної скарги Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції на рішення Господарського суду Донецької області від 13.04.2006р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.06.2006р. у справі № 22/66

Керуючись ч. 3 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 38 Закону України "Про судоустрій", ст.ст. 157, 210, 212, 214, 222, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

Касаційне провадження у справі закрити.

Касаційну скаргу повернути скаржнику.

Роз’яснити Слов’янській об’єднаній державній податковій інспекції, що касаційна скарга на рішення Господарського суду Донецької області від 13.04.2006р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.06.2006р. у справі № 22/66 може бути подана до Вищого господарського суду України.

Ухвала набирає законної сили з моменту пастановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України (2747-15) .