Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим на постанову Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії від 6 травня 2008 року у справі №2а-41/2007 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій неправомірними, -

У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови їй у підвищенні пенсії на 30% від прожиткового мінімуму для непрацездатних з 09.07.2007 р., а також зобов'язати відповідача підвищити їй пенсію на 30% від прожиткового мінімуму для непрацездатних з 09.07.2007 р.

Постановою Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2007 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії від 6 травня 2008 року, позовні вимоги задоволені в частині визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії, а також зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 09.07.2007 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач, який є пенсіонером за віком та має статус "дитина війни", має право відповідно до ст.ст. 6 та 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на отримання надбавки у вигляді 30% мінімальній пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Судами встановлено, що ОСОБА_1, яка народилася у 1939 році є пенсіонером за віком і має статус "дитини війни", тобто, вона має право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) . Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнані неконституційними.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії, а також зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 09.07.2007 р.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим - відхилити.

Постанову Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії від 6 травня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

(підписи)

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного