Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому,

на постанову господарського суду Хмельницької області від 22 червня 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2006 року

у справі № 20/2324-А

за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

до Суб'єкта підприємницької діяльностіОСОБА_1

про стягнення податкового боргу, -

У травні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення з відповідача 16535,36грн. заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 22 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2006 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснив оплату вартості торгового патенту за весь строк дії даного патенту за І квартал 2005р., звільняється від обов'язку додаткового внесення вартості торгового патенту, оскільки вказана оплата була здійснена до набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет на 2005р (2285-15) .".

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у м. Хмельницькому області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В касаційній скарзі скаржник вказує на те, що Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) передбачає два варіанти узгодження податкового зобов'язання - самостійно, шляхом подання податкової декларації, і на підставі податкового повідомлення, що направляється платнику податків при нарахуванні податкового зобов'язання контролюючим органом. Так як суб'єкт підприємницької діяльності при сплаті вартості торгового патенту не надає контролюючому органу податкову декларацію, а податковий орган не визначає суму податкового зобов'язання, то вартість торгового патенту не може вважатися узгодженою сумою податкового зобов'язання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, здійснює підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу. Зокрема, надає послуги з використання гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем.

13.12.2004 року відповідачем було сплачено вартість 47 торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за І півріччя 2005 року у сумі 31100 грн. (квитанція №79/1).

З урахуванням того, що станом на 13.12.2004р. СПД ОСОБА_1 була здійснена переплата за патенти у розмірі 1800 грн., яка рахувалась на його особовому рахунку в податковій інспекції, фактично сума оплачених ним торгових патентів за перший квартал 2005 року становила 32900,00грн. з розрахунку 700 грн. за один патент (32900/47x700), тобто у розмірі встановленому на той час законодавством.

Статтею 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004 року № 2285-ІV (введено в дію з 1 січня 2005 року) передбачено, що у 2005 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу.

При цьому, встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" цифри "1400", "64000", "48000", "2000", "600", "2400" стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу замінено відповідно цифрами "4200", "192000", "144000", "6000", "1800", "7200".

Відповідні зміни щодо вартості торгового патенту Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) внесені до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

14.03.2005р. СПД ОСОБА_1 було оплачено вартість патентів за ІІ квартал 2005 року в повному обсязі (квитанція від 14.03.2005 року №69/1), та на вимогу позивача здійснено доплату вартості патентів за І квартал 2005 року в сумі 16450,00грн. (квитанції від 14.03.2005р. №250/1, №250/2).

12 вересня 2005 року відповідачем була оплачена вартість торгових патентів за IV квартал 2005 року в сумі 32900,00грн.. У цей же день відповідач звернувся до податкової інспекції з заявою про зарахування коштів у сумі 16450,00грн., внесених ним в рахунок оплати вартості патентів за І квартал 2005 року в рахунок вартості торгових патентів за IV квартал 2005 року, однак такого зарахування проведено не було.

ДПІ у м. Хмельницькому надіслано приватному підприємцю ОСОБА_1. першу податкову вимогу від 16.09.2005 року №1/2412 на суму 16454,72грн., яка рішенням про результати розгляду первинної скарги №24709/10/25-028 від 09.12.2005р. була скасована.

06.10.2005р. відповідачем було подано заявку на одержання додатково чотирьох нових торгових патентів та перераховано в бюджет 8400,00грн.

Суму 8400,00грн. податковим органом було зараховано в рахунок погашення податкового боргу по торгових патентах за III квартал 2005 року.

За підсумками контролюючого органу, заборгованість СПД ОСОБА_1 перед бюджетом по платі за патенти з урахуванням пені складає 16186,11грн., яку він і просить стягнути.

Статтею 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" передбачено, що в 2005 році збільшується в чотири рази вартість торгового патенту на здійснення операцій по наданню послуг в сфері грального бізнесу - від встановлених спеціальним законодавством і в 1,5 рази - від минулорічних.

Керуючись вказаною нормою, органи податкової служби надали роз'яснення про те, що за І квартал 2005 року вартість торгових патентів на здійснення операцій по наданню послуг в сфері грального бізнесу повинна бути проведена за новими ставками, а також повинна бути здійснена доплата за останній квартал терміну дії торгового патенту.

В же час пунктом 4 статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" встановлено, що торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл) і термін дії даного патенту становить 60 календарних місяців.

Відповідно до пункту 5 статті 5 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу проводять щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. А також ці суб'єкти можуть здійснювати попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому, суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 який здійснив оплату вартості торгового патенту за весь строк дії даного патенту за І квартал 2005 року, звільняється від обов'язку додаткового внесення вартості торгового патенту, оскільки оплата торгового патенту на здійснення операцій по наданню послуг в сфері грального бізнесу була здійснена ним до набрання чинності Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) .

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" за порушення строків сплати або неповне внесення чергових платежів нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно з п.1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковим боргом (недоїмкою) визначається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, висновки попередніх судових інстанцій щодо недотримання позивачем процедури узгодження суми податкового зобов'язання є правомірним, а доводи касаційної скарги такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 22 червня 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.