Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого – Панченка О.Н.,

суддів: Весельської Т.Ф., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Сороки М.О.,

при секретарі судового засідання: Семяністій С.Л.,

розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за скаргою Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції міста Слов’янськ до Селянського (фермерського) господарства "Петрухненко" про стягнення заборгованості, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Петрухненко" на постанову Господарського суду Донецької області від 26 червня 2006 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31 серпня 2006 року,

У квітні 2006 року Слов’янська об’єднана Державна податкова інспекція Донецької області звернулась до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Петрухненко" про стягнення 5 976 гривень 29 копійок податкового боргу, в тому числі 1 021 гривень недоїмки з податку на додану вартість, 4 760 гривень штрафних санкцій з ПДВ, пені – 157 гривень 08 копійок, недоїмки зі збору за забруднення навколишнього природного середовища - 38 гривень 21 копійку.

В обґрунтування заявлених вимог зазначали, що відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі сплачує податки та збори до бюджетів та фондів, внаслідок чого станом на день звернення до суду має заборгованість перед бюджетом в розмірі 5976 гривень 29 копійок.

Просили суд стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом у розмірі 5976 гривень 29 копійок.

Постановою Господарського суду Донецької області від 26 червня 2006 року позов задоволено. З урахуванням заяви про зміну позовних вимог стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Петрухненко" на користь позивача 5938 гривень 08 копійок податкового боргу. Виконання постанови відстрочено на 1 рік.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31 серпня 2006 року постанову Господарського суду Донецької області від 26 червня 2006 року скасовано в частині стягнення з відповідача 4 760 гривень штрафних санкцій та 157 гривень 08 копійок пені, в позові про стягнення зазначених сум відмовлено, в іншій частині залишено постанову суду першої інстанції без змін.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та матеріального права, просив скасувати вказану постанову апеляційного суду.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить суд залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення в частині скасування постанови Господарського суду Донецької області від 26 червня 2006 року

Касаційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судами встановлено, що Селянське (фермерське) господарство "Петрухненко" заборгувало до Державного бюджету 5 938 гривень 08 копійок, в тому числі 1021 гривень недоїмки з податку на додану вартість, 4760 гривень штрафних санкцій з ПДВ та 157 гривень 08 копійок пені.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 4 760 гривень штрафних санкцій та 157 гривень 08 копійок пені та відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковим органом пропущено встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк на звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення зазначених сум.

Однак, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 17.3 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно з підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий

протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Слов’янською об’єднаною Державною податковою інспекцією Донецької області податковим повідомленням-рішенням № 0004581640 від 08 серпня 2003 року застосовано до відповідача 4 760 гривень штрафних санкцій. Зазначене повідомлення-рішення отримано відповідачем 22 серпня 2003 року та не оскаржене платником ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Пеня в сумі 157 гривень 08 копійок нарахована відповідачу за період з 02 вересня 2003 року по 13 лютого 2004 року.

Позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення 5976 гривень 29 копійок податкового боргу 03 квітня 2006 року, тобто з дотриманням граничних строків, встановлених підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що при обрахуванні строків звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу необхідно керуватися лише статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційним судом не враховано положень підпункту 15.2.1 пункту 15.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , який є спеціальним законом у сфері податкових відносин, що призвело до безпідставної відмови у задоволенні вимог Слов’янської об’єднаної Державної податкової інспекції Донецької області про стягнення 4 760 гривень штрафних санкцій та 157 гривень 08 копійок пені та скасування рішення місцевого господарського суду у цій частині.

За таких обставин, постановлене у даній справі рішення суду першої інстанції винесене без порушень норм матеріального чи процесуального права, на підставі повного, всебічного та об’єктивного розгляду обставин справи. У зв’язку з цим, рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує рішення апеляційної інстанцій і залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано або змінено помилково.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, оскільки судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, тому постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31 серпня 2006 року слід скасувати і залишити в силі постанову господарського суду Донецької області від 26 червня 2006 року.

Керуючись статтями 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Петрухненко" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31 серпня 2006 року в частині скасування постанови господарського суду Донецької області від 26 червня 2006 року про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Петрухненко" 4 760 гривень штрафних санкцій та 157 гривень 08 копійок пені - скасувати.

Постанову господарського суду Донецької області від 26 червня 2006 року у цій справі – залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.