Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Конюшко К.В.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сватко А.О.

за участю представників:

позивача: Павленко В.М., Черниш Т.І.;

відповідача: Мосійчук О.В.;

розглянувши касаційну скаргу Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.01.2005 р.

у справі №6/127 "НА"

за позовом Акціонерного товариства "Укрінбанк" в особі Житомирської філії

до Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Акціонерне товариство "Укрінбанк" в особі Житомирської філії (далі по тексту – позивач, АТ "Укрінбанк") звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту – відповідач, Житомирська ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.08.2004 р. у справі №6/127 "НА" (суддя Терлецька Н.Я.), яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.01.2005 р. (головуючий суддя – Майор Г.І., судді – Голубєва Г.К., Горшкова Н.Ф.), позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №13422/10/1105/23-02 від 16.03.2004 р.

Житомирська ОДПІ, не погоджуючись з постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.01.2005 р. у справі №6/127 "НА", звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати її та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга Житомирської ОДПІ не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.03.2004р. Житомирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №13422/10/1105/23-02, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 960 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обігу суб’єктами підприємницької діяльності від 11.03.2004р. №000126 (далі по тексту - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки, позивачем в порушення вимог ч. 1 ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" торговий патент не був виставлений в доступному для огляду місці, оскільки на вітринному склі пункту обміну валюти була прикріплена лише його ксерокопія.

Частиною першою ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" передбачено, що торговий патент повинен бути розміщений:

- на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату;

- на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

- на табличці – для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності;

- у пунктах обміну іноземної валюти;

- у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.

Наведеними нормами закріплений обов‘язок суб‘єкта підприємницької діяльності розміщувати торговий патент у видному та доступному для огляду місці та відповідальність за невиконання цих обов‘язків.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування відповідальності, передбаченої приписами ст. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", стали висновки акту перевірки про те, що на вітринному склі пункту обміну валюти у відкритому та доступному для огляду місці розміщена нотаріально не засвідчена ксерокопія торгового патенту.

Проте, ч.1 ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" не передбачає обов'язковість розміщення оригіналу торгового патенту і не містить обмеження щодо розміщення належно завіреної ксерокопії доступної для огляду, у зв’язку з чим, судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що порушення порядку використання торгових патентів у даному випадку відсутнє.

Крім того, Вищий адміністративний суд України погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про те, що визначення позивачу податковим органом у податковому повідомленні – рішенні суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій саме сумою податкового зобов’язання не відповідає положенням преамбули, п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування", аналіз яких дає підстави для висновку, що податкове зобов’язання стосується сфери сплати встановлених законами України податків, зборів (обов’язкових платежів).

З огляду на наведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що зафіксовані податковим органом в Акті перевірки порушення позивачем вимог законодавства в сфері патентування є помилковим, оскільки не доведені належними способами доказування.

Враховуючи викладене, правомірними є висновки судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення порядку використання торгових патентів.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 18.01.2005 р. у справі №6/127 "НА" не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.01.2005 р. у справі №6/127 "НА" залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.01.2005 р. у справі №6/127 "НА" залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.