Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Смоковича М.І.,

Суддів - Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О.В.,

Чумаченко Т.А.,

при секретареві - Сидорович О.В.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова, Державної податкової адміністрації України, відділення громадянства і реєстрації фізичних осіб Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа: Міністерство внутрішніх справ України, про зобов'язання вчинити певні дії,

провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова та Державної податкової адміністрації України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року і ОСОБА_1на постанови Шевченківського районного суду міста Львова від 26 вересня 2007 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року, -

У травні 2006 року ОСОБА_1. пред'явив позов до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова (далі - ДПІ у Шевченківському районі міста Львова) та Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА України) про зобов'язання вчинити певні дії, в якому, з урахуванням уточнень, просив зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі міста Львова та ДПА України виключити присвоєний йому ідентифікаційний номер, а також всю інформацію про нього з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, що міститься в їх базі даних, а також надалі не вносити будь-яку інформацію про нього до цього інформаційного фонду; зобов'язати здійснювати його облік як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленою формою, без застосування ідентифікаційного номера; зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі міста Львова проставити в його паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Судом під час розгляду справи до участі в ній залучено ВГІРФО Шевченківського РВ Львівського МУ УМВС України у Львівській області як відповідача та МВС України як третю особу.

Останньою постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 26 вересня 2007 року ОСОБА_1. відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року постанову Шевченківського районного суду міста Львова від 26 вересня 2007 року скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Визнано неправомірною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі міста Львова щодо неприйняття відмови ОСОБА_1 від ідентифікаційного номера, зобов'язано ДПА України та ДПІ у Шевченківському районі міста Львова виключити ідентифікаційний номер ОСОБА_1 та всю інформацію про нього з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів шляхом внесення відповідних змін до даних цього реєстру, а також не надавати йому інших ідентифікаційних номерів; зобов'язано зберегти за ОСОБА_1. раніше встановлену форму обліку платників податків. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційних скарг ДПІ у Шевченківському районі міста Львова та ДПА України посилаються на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставлять питання про скасування ухваленої ним постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції, а ОСОБА_1. - про скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині незадоволених вимог та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги ДПІ у Шевченківському районі міста Львова та ДПА України підлягають задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_1- частковому задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 22 грудня 2005 року ОСОБА_1. звернувся до ДПІ у Шевченківському районі міста Львова з заявою про відмову, в силу своїх релігійних переконань, від присвоєного йому ідентифікаційного номера та просив внести до його паспорту відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, виключити наданий йому ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Листом від 29 грудня 2005 року ДПІ у Шевченківському районі міста Львова відмовила йому в задоволенні такої заяви, посилаючись на те, що процедура відмови від ідентифікаційного номера встановлена Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, а тому йому необхідно звернутися до податкового органу з заявою встановленої форми та відповідним пакетом документів.

Вважаючи, що ДПІ у Шевченківському районі міста Львова порушила його право вибору форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів без присвоєння ідентифікаційного номера, звернувся за його захистом до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання проставити в паспорті ОСОБА_1 відмітку про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Законом України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР (320/94-ВР) (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" від 16 липня 1999 року № 1003-XIV (1003-14) ) та Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим спільним наказом ДПА України та МВС України від 19 жовтня 2004 року № 602/1226 визначений державний орган, який наділений повноваженнями щодо проставлення в паспорті особи, яка відмовилася від ідентифікаційного номера, відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, а також механізм та процедура внесення такої відмітки до паспорта такої особи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності ДПІ у Шевченківському районі міста Львова щодо неприйняття відмови ОСОБА_1 від ідентифікаційного номера та зобов'язання ДПА України та ДПІ у Шевченківському районі міста Львова виключити присвоєний йому ідентифікаційний номер та всю інформацію про нього з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і зберегти за ним раніше встановлену форму обліку платників податків, то апеляційний суд дійшов правильного висновку про їх обґрунтованість і задовольнив, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 67 Конституції Украйни кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Функції по контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків та інших обов'язкових платежів, а також обліку платників податків - фізичних осіб покладено на державні податкові органи.

Автоматизованим банком даних, створеним для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України є Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр).

Частиною 2 статті 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" від 16 липня 1999 року № 1003-XIV (1003-14) ) встановлено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Нормативні акти з питань формування Державного реєстру, відповідно до статті 6 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів", видаються Головною державною податковою інспекцією України.

У зв'язку з цим, апеляційний суд правильно застосував до спірних правовідносин положення частини 2 статті 5 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів", оскільки в разі присвоєння ідентифікаційного номера та внесення інформації про особу до Державного реєстру, та в випадку її відмови від ідентифікаційного номера в силу релігійних та інших переконань, - ідентифікаційний номер і вся інформація про особу повинні виключатися з Державного реєстру, зі збереженням раніше встановленої форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.

Отже, відмовивши в розгляді заяви позивача, відповідач, ДПІ у Шевченківському районі міста Львова, допустив неправомірну бездіяльність і тому на нього, а також іншого відповідача, ДПА України, слід покласти обов'язок щодо зобов'язання виключити присвоєний позивачу ідентифікаційний номер та всю інформацію про нього з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і зберегти за ним раніше встановлену форму обліку платників податків.

Наведених висновків доводи касаційної скарги не спростовують, а так як апеляційний суд правильно застосував норми матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення, то згідно з правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування рішення немає.

Керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

В задоволенні касаційних скарг Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова, Державної податкової адміністрації України та ОСОБА_1відмовити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.