Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Смоковича М.І.,

Суддів - Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О.В.,

Чумаченко Т.А.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд справи

за скаргою ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді про поновлення виплати пенсії на пільгових умовах,

провадження якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 червня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2003 року, -

У вересні 2002 року ОСОБА_1. у порядку провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, звернувся до суду зі скаргою на дії Управління праці та соціального захисту населення міста Кіровограда щодо припинення виплати пенсії.

Вимоги скарги обґрунтовував тим, що працював акумуляторником на підприємствах Світловодської та Кіровоградської "Райсільгоспхімії" та ТОВ фірма "МІК і К-о ЛТД", м. Кіровоград і виконував роботу, яка дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Наявний у нього стаж роботи з шкідливими і важкими умовами праці - 18 років 1 місяць, надає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". 12 липня 1999 року УПФ призначило йому пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, яку він отримував до листопада 1999 року.

2 листопада 1999 року виплату пенсії йому припинено, у зв'язку з неатестацією робочих місць підприємствами, де він працював.

Посилаючись на порушення права на соціальний захист, просив зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення міста Кіровограда поновити виплату пенсії.

Під час розгляду справи суд допустив заміну відповідача на Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 червня 2003 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2003 року, ОСОБА_1. відмовлено в задоволенні скарги.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ОСОБА_1. звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який передав її у порядку, визначеному пунктом 10 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) Вищому адміністративному суду України для вирішення.

У касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм матеріального права, заявник ставить питання про їх скасування.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Справа розглянута судами попередніх інстанцій до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , а тому суд касаційної інстанції перевіряє додержання норм матеріального і процесуального права, що діяли на час розгляду справи.

Судами встановлено, що ОСОБА_1. з 6 березня 1980 року по 2 грудня 1983 року, а також з 21 грудня 1983 року по 9 квітня 1994 року працював у Світловодській та Кіровоградській "Райсільгоспхімії" акумуляторником з ремонту та зарядки кислотних акумуляторів. Його професія віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

12 липня 1999 року йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах, а в листопаді цього ж року відмовлено в зарахуванні до страхового стажу в пільговому обчисленні роботи в Світловодській та Кіровоградській "Райсільгоспхімії" з мотивів відсутності атестації робочого місця із шкідливими умовами праці.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, незалежно від місця останньої роботи, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і зі стажем роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Під повним робочим днем, відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених цими Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Згідно з частиною 3 статті - 248-7 ЦПК України (у редакції 1963 року), якщо оскаржувані рішення чи дії було вчинено відповідно до закону, в межах повноважень органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової або службової особи і права, свободи чи законні інтереси не були порушені, суд постановляє рішення про відмову у задоволенні скарги.

Оскільки атестація робочих місць в Світловодській та Кіровоградській "Райсільгоспхімії" взагалі не проводилася, УПФ було позбавлено можливості призначити ОСОБА_1. пільгову пенсію, й у судів не було підстав покладати на нього такий обов'язок.

З урахуванням того, що оскаржувані дії вчинені відповідно до закону, в межах повноважень суб'єкта оскарження, без порушення прав та законних інтересів заявника, суди обґрунтовано відмовили в задоволенні скарги.

Окрім того, як вірно зазначено судами, пізніше атестація робочих місць за умовами праці була проведена в Кіровоградській "Райсільгоспхімії" згідно наказу від 11 лютого 1994 року № 25-б. Під час атестації право пільгового пенсійного забезпечення за посадою акумуляторника підтверджено не було, у зв'язку із фактичною зайнятістю працівників менше 80 % робочого часу.

Доводи касаційної скарги таких висновків судів не спростовують, та не дають підстав вважати, що судами під час розгляду справи порушено норми матеріального чи процесуального права.

За правилом частини 1 статті 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 червня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2003 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.