Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

при секретарі судового засіданні Александровій Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до територіального управління Держпромгірнагляду по Луганській області про визнання нечинним акту, яка переглядається за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 04 липня 2006 року й ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2006 року

У травні 2006 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (відділення виконавчої дирекції Фонду) звернулося в суд з позовом до територіального управління Держпромгірнагляду по Луганській області про визнання нечинним акту.

Зазначали, що в березні 2006 року в структурному підрозділі Колективного підприємства "Промхіммонтаж" Сєвєродонецького спеціалізованого управління (ССУ) №578 "Промвентиляція" стався нещасний випадок із смертельним наслідком.

В пункті 1 Розділу 4 "Причини нещасного випадку" акта Н-5, складеного комісією за результатами розслідування встановлено, що причинами нещасного випадку є виконання робіт з підвищеною складністю монтажником систем вентиляції, кондиціювання повітря пневмотранспорту та аспірації ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння (3,65%о) й порушення потерпілим правил охорони праці. Таким чином, комісією визнано цей випадок пов'язаним з виробництвом та складено акт за формою Н-1.

Посилаючись на те, що випадок з ОСОБА_1 не може вважатися пов'язаним з виробництвом, оскільки причиною нещасного випадку є алкогольне отруєння потерпілого, просили визнати нечинними акт за формою Н-1 "Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом" та частину 1 Розділу 6 "Висновок комісії" акта Н-5 "Про спеціальне розслідування нещасного випадку".

Постановою господарського суду Луганської області від 04 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати і постановити нове, про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що згідно договору підряду від 12 січня 2006 року №10/06-АР, укладеного між ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" (замовником) та ССУ №578 "Промвентеляція" (підрядником), яке є структурним підрозділом Колективного підприємства "Промхіммонтаж", останній виконував роботи по ремонту крівлі шатра освітлювача №1 третьої фільтрувальної станції цеху зовнішнього водопостачання із оцинкованого металічного листа.

28 березня 2006 року о 14 годині 30 хвилин з монтажником систем вентиляції, кондиціювання повітря пневмотранспорту та аспірації - ОСОБА_1 стався нещасний випадок зі смертельним наслідком.

Для розслідування зазначеного випадку наказом начальника територіального управління Держпромгірнагляду по Луганській області від 28 березня 2006 року №214 призначена спеціальна комісія.

Під час розслідування нещасного випадку, спеціальна комісія обстежила місце, де стався нещасний випадок, одержала письмові пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, опитала свідків нещасного випадку і встановила наступне.

Для виконання роботи по укладеному договору підряду оформлені документи: акт-допуск №14; наряд-допуск на здійснення робіт з підвищеною небезпекою від 20 березня 2006 року; розроблений проект виконання робіт; проведений відповідний інструктаж з працівниками.

Прораб ОСОБА_2 до початку робіт видав робітникам бригади монтажні пояси та інші засоби безпеки.

О 08 годині 28 березня 2006 року за завданням ОСОБА_2, бригада ОСОБА_3, у складі монтажників якої був і потерпілий ОСОБА_1, приступила до здійснення роботи.

Під час обідньої перерви з 12 до 13 годин усі члени бригади знаходилися на майданчику маршових сходів.

Свідок ОСОБА_4 письмово пояснив, що під час обідньої перерви, на території майданчика маршових сходів, де знаходилася вся бригада, він за пропозицією монтажникаОСОБА_1 спожив з останнім спиртні напої.

Після чого, під час виконання відповідних робіт, потерпілий піднімався по монтажній дробині на дах та піднявшись на рівень покриття втратив рівновагу й впав з відмітки +22 м на бетонне покриття площадки (відмітка 0,00 м), в наслідок чого був смертельно травмований.

За висновком комісії причинами нещасного випадку стало виконання робіт з підвищеною небезпекою у стані алкогольного сп'яніння, порушення потерпілим правил охорони праці та інші організаційні причини.

За таких обставин, нещасний випадок визначений комісією як пов'язаний з виробництвом та за його наслідками складений акт за формою Н-1.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходив з того, що спеціальною комісією правомірно складений акт за формою Н-1, оскільки під час нещасного випадку потерпілий ОСОБА_1 знаходився на робочому місці, виконував трудові обов'язки, а його смерть наступила в наслідок тяжких тілесних ушкоджень.

З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Так, відповідно до пункту 42 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 (1112-2004-п) (Порядок) спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 43 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

Згідно з пунктом 46 Порядку спеціальна комісія зобов'язана:

обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові та усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівник підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;

визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, як представляють їх інтереси, з метою розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх розв'язання відповідним органам, а також дати потерпілим (членам їх сімей особам, які представляють інтереси потерпілих) роз'яснення щодо їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.

За результатами спеціального розслідування складаються акт форми Н-5, акт форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, нещасний випадок з яким визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або форми НПВ в іншому випадку, карта форми П-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, передбачені пунктами 54 і 55 цього Порядку (частина перша пункту 51 Порядку).

Згідно затвердженого Кабінетом Міністрів України бланку акта форми Н-5, в пункті 6 в обов'язковому порядку необхідно вказати кваліфікуючу ознаку, тобто чи вважається конкретний нещасний випадок пов'язаним з виробництвом (акт формою Н-1), або не вважається пов'язаним з виробництвом (акт формою НПВ). Акт формою Н-1 або НПВ повинен бути складений в обов'язковому порядку, у разі їх відсутності, робота спеціальної комісії вважається не закінченою.

Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період: перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням робіт, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття (пункт 4 Порядку).

Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що керівником бригади порушені вимоги Галузевої системи управління охороною праці для підприємств Мінпромполітики та Посадової інструкції бригадира, оскільки, як старший робочий він повинен був повідомити виробника робіт (або іншого безпосереднього керівника), що члени бригади вживали спиртні напої, тобто вжити заходи організаційного характеру.

Відповідно до Переліку обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 (1112-2004-п) , нещасний випадок вважається страховим в разі одержання працівником травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров'я, крім випадків, коли основною причиною цієї події стало алкогольне чи наркотичне сп'яніння потерпілого, не обумовлене виробничим процесом, що підтверджено медичним висновком, і якщо цей працівник до нещасного випадку був відсторонений від роботи згідно з порядком, визначеним правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Посилання позивача на стан алкогольного сп'яніння потерпілого, за наявності організаційних причин настання нещасного випадку, самі по собі не можуть бути підставою для задоволення позову.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Луганської області від 04 липня 2006 року й ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239 КАС України.