Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

при секретарі судового засідання: Семяністій С.Л.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника відповідача: Молявчик О.В.,

представника третьої особи: Лесняк В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, за участі третьої особи - Державного підприємства "Новатор" (далі - ДП "Новатор"), про визнання права на призначення пенсії на пільгових умовах, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому та Державного підприємства "Новатор" на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2007 року,

У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, в якому просив суд визнати за позивачем право на пенсію на пільгових умовах та зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.

Вимоги обґрунтовував тим, що має право на призначення пільгової пенсії на пільгових умовах по Списку № 2, однак відповідач у порушення норм чинного законодавства відмовляє позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Просив суд задовольнити позовні вимоги.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 05 червня 2007 року, залишеною без зміни ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2007 року, позовні вимоги задоволено.

У касаційних скаргах Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому та Державне підприємство "Новатор", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що перебуваючи на посаді пресувальника виробів із пластмас позивач виконував роботу, яка дає право на державну пенсію на пільгових умовах.

Такий висновок зроблений передчасно та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, починаючи з 20 липня 1977 року працює пресувальником виробів із пластмас на Хмельницькому радіотехнічному заводі, який в цей час є Державним підприємством "Новатор".

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах (v1173400-56) " указані вище роботи, які виконував позивач, відносяться до Списку № 2.

Спірним у цій справі є відмова відповідачів у віднесенні роботи позивача пресувальником виробів із пластмас на ДП "Новатор" до Списку № 2.

Суди попередніх інстанцій зробили висновок, що перебуваючи на посаді пресувальника виробів із пластмас позивач виконував роботу, яка дає право на державну пенсію на пільгових умовах, оскільки наявні докази про достатню кількість шкідливих факторів, які б відносили цю посаду до таких, що дає право на отримання пільгової пенсії.

Однак відповідно до підпункту "а" пункту 10 (інші професії металооброблення) розділу ХV (металооброблення) Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (v1173400-56) , до професій, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, відносяться пресувальники виробів із пластмас, тобто, відноситься професія, на якій працював позивач. Водночас, із списку слідує, що виконання цієї роботи має бути у сфері металооброблення. Хоча відповідно до матеріалів справи Державне підприємство "Новатор", у якому працював позивач, ніколи не займалося металообробленням. Цих обставин суди не дослідили.

Отже, без установлення зазначених обставин та без надання їм належної правової оцінки, які мають важливе значення для вирішення цього спору, суди попередніх інстанцій передчасно прийшли до своїх висновків щодо вирішення спору.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, судами попередніх інстанцій неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, тому їх рішення є незаконними та необґрунтованими, вони підлягають скасуванню.

Оскільки для вирішення цього спору необхідно встановлювати нові обставини, які відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може встановлювати суд касаційної інстанції, то справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому та Державного підприємства "Новатор" задовольнити частково.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2007 року скасувати та направити справу в суд першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.