Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

Степашка О.І.

при секретарі Остапенку Д.О.

за участю представників

позивача: Романова Д.М.

відповідача: Вапірова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 03.02.2006 р.

та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 20.09.2006 р.

у справі № 02-7/1841-3/652-АП

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.02.2006 р., залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.09.2006 р., адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 0001152302/0 від 25.04.2005 р. та №000 1152302/1 від 27.07.2005 р. Присуджено з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" витрати зі сплати судового збору у сумі 6,80 грн.

ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким у позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Довідкою комплексної позапланової перевірки від 14.04.2005 р. № 11/13-43-4/01074512 за період з 01.07.2002 р. по 31.12.2004 р. зафіксовано порушення вимог ст. 7 Закону України "Про плату за землю", яке зумовило заниження відособленим структурним підрозділом Запорізька досвідно-дослідна дистанція захисних лісонасаджень Державного підприємства "Придніпровська залізниця" податку на землю по речовому ринку "Анголенко" за 2002 рік – 112565,22 грн., у тому числі за ІІ півріччя 2002 року – 56282, 61 грн., за 2003 рік – 112565,22 грн., за 2004 рік -112565,22 грн.

Порушення полягало у тому, що при визначенні грошової вартості земельної ділянки, що використовується не за цільовим призначенням (в тому числі по речовому ринку) відособленим структурним підрозділом враховано коефіцієнт 0,8 як за землі транспорту та зв’язку (землі залізничного транспорту).

ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2005 р. № 0001152302/0 про визначення структурному підрозділу "Дистанція захисних лісонасаджень" податкового зобов’язання із земельного податку у сумі 337695,66 грн., у тому числі 225130,44 грн. основного платежу та 112565,22 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позиція податкової інспекції полягає у тому, що земельна ділянка, на якій розміщений речовий ринок "Анголенко", за своїм функціональним використанням підпадає під категорію земель комерційного використання, а саме: до земель ринкової інфраструктури, а тому, при визначенні грошової вартості земельної ділянки необхідно було враховувати коефіцієнт, визначений вищевказаним Порядком, для земель комерційного використання, який становить 2,5.

За наслідками адміністративного оскарження прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2005 р. № 0001152302/1.

Категорії, на які поділяються землі України за основним цільовим призначенням, визначені ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, серед яких є

землі транспорту.

Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки, у спірний період визначалися Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Української академії аграрних наук від 27.11.1995 р. № 76/230/325/150 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.1995 р. за № 427/963 (z0427-95) .

Даним Порядком значення коефіцієнта 0,8 встановлено для земель залізничного транспорту.

Відповідно до ст. 67 Земельного кодексу України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об’єктів транспорту. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно із ст. 68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв’язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Згідно із ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996р. №273/96-ВР (із змінами і доповненнями) землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) та Закону України "Про транспорт" (232/94-ВР) .

Статтею 23 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994р. №232/94-ВР (із змінами і доповненнями) встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв’язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Із змісту вищенаведених норм випливає, що необхідними сукупними умовами для віднесення земель до категорії земель транспорту, зокрема земель залізничного транспорту, є:

надання земель в користування підприємствам, установам та організаціям залізничного транспорту;

надання земель в користування для виконання покладених на підприємства, установи та організації залізничного транспорту завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об’єктів залізничного транспорту;

об’єкти, які розташовані на таких землях, мають бути необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Саме у розрізі наведеного при вирішенні даного спору суди мали надати оцінку тому, чи правомірно застосовувалася структурним підрозділом позивача при розрахунку плати за земельну ділянку, на якій розташовано речовий ринок "Анголенко", значення коефіцієнта 0,8, встановленого Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Української академії аграрних наук від 27.11.1995 р. № 76/230/325/150 (z0427-95) для земель залізничного транспорту.

Суди попередніх інстанції, дійшовши висновку про правильне застосування структурним підрозділом позивача ставки коефіцієнта земель залізничного транспорту, не надали правової оцінки належності земельної ділянки, на якій розташовано речовий ринок "Анголенко", до таких земель, обмежившись лише тим, що така належність визначена довідкою Запорізького міського управління земельних ресурсів від 05.02.2002 р. № 180-ш "Про грошову оцінку 1 м-2 земельної ділянки".

Тому, суд касаційної інстанції вважає за правильне скасувати оскаржені судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, в ході якого суди мають врахувати наведене, вжити надані процесуальним законом заходи з метою уточнень позовних вимог та розглянути такі по суті.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 03.02.2006 р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 20.09.2006 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

1152302/1 від 27.07.2005 р. Присуджено з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" витрати зі сплати судового збору у сумі 6,80 грн.

ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким у позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Довідкою комплексної позапланової перевірки від 14.04.2005 р. № 11/13-43-4/01074512 за період з 01.07.2002 р. по 31.12.2004 р. зафіксовано порушення вимог ст. 7 Закону України "Про плату за землю", яке зумовило заниження відособленим структурним підрозділом Запорізька досвідно-дослідна дистанція захисних лісонасаджень Державного підприємства "Придніпровська залізниця" податку на землю по речовому ринку "Анголенко" за 2002 рік – 112565,22 грн., у тому числі за ІІ півріччя 2002 року – 56282, 61 грн., за 2003 рік – 112565,22 грн., за 2004 рік -112565,22 грн.

Порушення полягало у тому, що при визначенні грошової вартості земельної ділянки, що використовується не за цільовим призначенням (в тому числі по речовому ринку) відособленим структурним підрозділом враховано коефіцієнт 0,8 як за землі транспорту та зв’язку (землі залізничного транспорту).

ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2005 р. № 0001152302/0 про визначення структурному підрозділу "Дистанція захисних лісонасаджень" податкового зобов’язання із земельного податку у сумі 337695,66 грн., у тому числі 225130,44 грн. основного платежу та 112565,22 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позиція податкової інспекції полягає у тому, що земельна ділянка, на якій розміщений речовий ринок "Анголенко", за своїм функціональним використанням підпадає під категорію земель комерційного використання, а саме: до земель ринкової інфраструктури, а тому, при визначенні грошової вартості земельної ділянки необхідно було враховувати коефіцієнт, визначений вищевказаним Порядком, для земель комерційного використання, який становить 2,5.

За наслідками адміністративного оскарження прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2005 р. № 0001152302/1.

Категорії, на які поділяються землі України за основним цільовим призначенням, визначені ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, серед яких є

землі транспорту.

Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки, у спірний період визначалися Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Української академії аграрних наук від 27.11.1995 р. № 76/230/325/150 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.1995 р. за № 427/963 (z0427-95) .

Даним Порядком значення коефіцієнта 0,8 встановлено для земель залізничного транспорту.

Відповідно до ст. 67 Земельного кодексу України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об’єктів транспорту. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно із ст. 68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв’язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Згідно із ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996р. №273/96-ВР (із змінами і доповненнями) землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) та Закону України "Про транспорт" (232/94-ВР) .

Статтею 23 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994р. №232/94-ВР (із змінами і доповненнями) встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв’язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Із змісту вищенаведених норм випливає, що необхідними сукупними умовами для віднесення земель до категорії земель транспорту, зокрема земель залізничного транспорту, є:

надання земель в користування підприємствам, установам та організаціям залізничного транспорту;

надання земель в користування для виконання покладених на підприємства, установи та організації залізничного транспорту завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об’єктів залізничного транспорту;

об’єкти, які розташовані на таких землях, мають бути необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Саме у розрізі наведеного при вирішенні даного спору суди мали надати оцінку тому, чи правомірно застосовувалася структурним підрозділом позивача при розрахунку плати за земельну ділянку, на якій розташовано речовий ринок "Анголенко", значення коефіцієнта 0,8, встановленого Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Української академії аграрних наук від 27.11.1995 р. № 76/230/325/150 (z0427-95) для земель залізничного транспорту.

Суди попередніх інстанції, дійшовши висновку про правильне застосування структурним підрозділом позивача ставки коефіцієнта земель залізничного транспорту, не надали правової оцінки належності земельної ділянки, на якій розташовано речовий ринок "Анголенко", до таких земель, обмежившись лише тим, що така належність визначена довідкою Запорізького міського управління земельних ресурсів від 05.02.2002 р. № 180-ш "Про грошову оцінку 1 м-2 земельної ділянки".

Тому, суд касаційної інстанції вважає за правильне скасувати оскаржені судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, в ході якого суди мають врахувати наведене, вжити надані процесуальним законом заходи з метою уточнень позовних вимог та розглянути такі по суті.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 03.02.2006 р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 20.09.2006 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.