Головуючий 1-ї інстанції Яковенко М.М.

Суддя-доповідач Ястребова Л.В .

приміщення суду за адресою: м.Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Володарського районного суду Донецької області позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області про визнання неправомірними дії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Володарського районного суду Донецької області від 06 серпня 2009 року у справі № 2а-905/09 позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі. Визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області з 01.01.2006 року по 01.09.2008 року щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії, як інваліду 3-ї групи, в розмірі меншому ніж це встанволено ст.ст. 49, 50, ч. 3, 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч. 3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ч. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для осіб, втративших працездатність. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату основної пенсії - 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової - 50% мінімальної пенсії за віком по 3 групі інвалідності (основної та додаткової пенсії) з 01.01.2006 року по 01.09.2008 року відповідно до ст.ст. 49, 50, ч. 3, 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч. 3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ч. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3. віднесений до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 1996 року і є інвалідом 3 групи.

Позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області і отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 групи.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1 категорії встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Абзацом 3 частини 1 статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із змінами, внесеними згідно з Законом України від 1 липня 1992 року N 2532-XII (2532-12) , у редакції Закону України від 6 червня 1996 року N 230/96-ВР (230/96-ВР) , визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Стаття 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно з підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI (107-17) , який набрав чинності з 1 січня 2008 року, була викладена в новій редакції особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 1 липня 1992 року N 2532-XII (2532-12) , Декретом Кабінету Міністрів України від 26 березня 1993 року N 29-93 (29-93) , у редакції Законів України від 17 червня 1993 року N 3285-XII (3285-12) , від 6 червня 1996 року N 230/96-ВР (230/96-ВР) зі змінами внесеними Законом України від 17 листопада 2005 року N 3108-IV (3108-15) , встановлений порядок нарахування державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Так, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання завдяки Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Обчислення і призначення пенсій по інвалідності із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком (частина четверта статті 54). Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно з підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) була викладена в новій редакції та відповідно частини третьої вказаної статті у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Крім того, згідно вказаного закону стаття 50 була доповнена частиною 6 наступного змісту: "розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами". Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (v010p710-08) у справі N 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік (107-17) були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України". У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнані неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнаних неконституційними.

Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно пенсія у складі державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідач в апеляційній скарзі посилався на те, що виплата пенсії позивачу відбувалася на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) у розмірах встановлених постановами Кабінету Міністрів України, які є обов'язковими для виконання державними пенсійними органами. Так, після прийняття Конституційним судом України рішення від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (v010p710-08) у справі N 1-28/2008 відбувалася на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (530-2008-п) , яка набрала чинності з 22 травня 2008 року, а з 1 липня 2008 року - постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16 липня 2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" (654-2008-п) .

Стосовно цих тверджень відповідача колегія суддів зазначає, що за статтею 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Тобто, в цій статті функції щодо встановлення розміру пенсії, як державної, так і додаткової, Кабінету Міністрів України не делеговані, а лише зазначено про те, що Кабінет Міністрів України може затвердити порядок застосування передбачених законом пільг.

Таким чином, колегія судів дійшла до висновку, що постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року (530-2008-п) , № 654 від 16 липня 2008 року (654-2008-п) були прийняті всупереч положень статей 50, 54, 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір апеляційний суд погоджує висновки суду першої інстанції про те, що позивачу повинна сплачуватися державна та додаткова пенсія у розмірі визначеному в статтях 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з вирахуванням мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами про Державний бюджет України на відповідний рік.

Частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції на день звернення позивача за перерахунком) передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до частини 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Крім того, колегія суддів враховує, що в дійсний час діє Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523 (523-97-п) зі змінами і доповненнями, за яким пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання завдяки Чорнобильської катастрофи нараховуються відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Стаття 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII згідно пункту 17 розділу І закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 5 жовтня 2006 року № 231-V (231-16) , який набрав чинності з 31 жовтня 2006 року, була доповнена частиною 3 наступного змісту: у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму".

Дана редакція є чинною в період з 1 листопада 2006 року, тому виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції помилково задовольнив вимоги позивача з 01.01.2006 року.

Стосовно застосування річного строку встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Застосування цієї норми Цивільного кодексу України (435-15) , до правовідносин щодо виплати пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) цей закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного та соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але при цьому судом першої помилково задоволено позов з 01.01.2006 року, а потому постанова в цій частині підлягає зміні.

Керуючись статтями 198, 201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області - задовольнити частково.

Постанову Володарського районного суду Донецької області від 06 серпня 2009 року у справі 2а-905/09/0507 змінити.

Замінити в абзаці 2 та 3 резолютивної частини постанови Володарського районного суду Донецької області від 06 серпня 2009 року по справі № 2а-905/09/0507 слова "з 01.01.2006 року" на "з 01.11.2006 року".

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.