Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у

складі:

головуючого:

Смоковича М.І.

суддів:

Весельської Т.Ф. Горбатюка С.А. Мироненка О.В. Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області на постанову Дебальцівського міського суду Донецької області від 31 жовтня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмови у виплаті грошової допомоги та стягнення щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни до 05 травня, -

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмови та стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги до 05 травня за 2007 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є інвалідом війни І групи, а тому відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком. Однак відповідач у 2007 році провів йому виплату цієї допомоги в розмірі, нижчому, ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Вважаючи, що відповідач при нарахуванні та виплаті такої допомоги має керуватись лише Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму недоплаченої грошової допомоги за 2007 рік у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.

Постановою Дебальцівського міського суду Донецької області від 31 жовтня 2007 року позов задоволено. Визнано неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області у виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області провести ОСОБА_1 доплату щорічної разової грошової допомоги в розмірі 3650,60 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2007 року постанову Дебальцівського міського суду Донецької області від 31 жовтня 2007 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення судів та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що позивач є інвалідом війни І групи та має право на щорічну разову допомогу до 05 травня.

При цьому відповідач виплатив йому зазначену допомогу за 2007 рік відповідно до ЗаконуУкраїни "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) у розмірі 450 грн.

Задовольняючи позовні вимоги щодо виплати позивачеві недоплаченої грошової допомоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідача були наявні правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 рік в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Проте з таким висновком погодитись неможливо, оскільки він не відповідає нормам матеріального права з огляду на наступне.

Статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що інвалідам війни І групи виплачується щорічна разова грошова допомога до 05 травня в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.

Однак Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року (489-16) інвалідам війни І групи, до яких відноситься і позивач, була передбачена виплата щорічної разової грошової допомоги у 2007 році в розмірі 450грн. і зупинена дія статті 13 вищенаведеного Закону України.

Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мали однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) фактично змінено положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Тобто за 2007 рік позивачу була проведена виплата щорічної допомоги до 5 травня, відповідно до закону, який діяв на час призначення та виплати вищезазначеної щорічної разової допомоги, і тому висновок судів про задоволення позовних вимог за вказаний період був помилковим.

При цьому, посилання судів на пункт 1 рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) у справі № 1-29/2007, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , у тому числі і положення п. 13 ст. 71, якою зупинено на 2007 рік дію частини 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, колегія суддів вважає помилковим, оскільки зазначене рішення було прийнято після проведення виплати цієї допомоги. Тобто, на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня 2007 року) відповідач діяв відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, суди при розгляді справи дійшли помилкового висновку, про те, що у 2007 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 05 травня здійснювалась відповідачем із порушенням спеціального законодавства, оскільки правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 рік відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) були відсутні.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що у судів першої та апеляційної інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішень суди допустили порушення норм матеріального права, які призвели до постановлення незаконних судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів - судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області задовольнити.

Постанову Дебальцівського міського суду Донецької області від 31 жовтня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2007 року у справі - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмови у виплаті грошової допомоги та стягнення щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни до 05 травня - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.