Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Панченка О.Н.,

суддів: Весельської Т.Ф., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Сороки М.О.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краснодонської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення недорахованої допомоги на оздоровлення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краснодонського районного суду Луганської області від 28 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 16 червня 2005 року,

У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кранодонської районної державної адміністрації Луганської області про усунення порушених прав та стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення.

Вимоги обґрунтовував тим, що він, як учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи має право згідно статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Вважав, що в порушення вимог статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при нарахуванні щорічної допомоги, відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 2005 року. Чим, відповідач не правильно визначив правову норму - застосував постанову Кабінету Міністрів України, яка має нижчу юридичну силу ніж закони України.

Просив зобов'язати відповідача виплатити йому допомогу на оздоровлення в повному розмірі.

Рішенням Краснодонського районного суду Луганської області від 28 березня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 16 червня 2005 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати і постановити нове рішення про задоволення позову.

У запереченнях на касаційну скаргу, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 2005 року.

Такий висновок суду не відповідає нормам матеріального права та зроблений на неповно з'ясованих обставинах справи.

Згідно зі статтею 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої і другої групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Розмір мінімальної заробітної плати в зазначений період встановлювався законами України "Про встановлення мінімальної заробітної плати" та підвищувався на відповідні роки законами України "Про державний бюджет України".

Отже, під час вирішення цього спору судам слід було керуватися зазначеними законами, які мають вищу юридичну силу ніж наведена вище постанова Кабінету Міністрів України.

За таких порушень норм матеріального права оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню.

Для правильного вирішення спору необхідно провести відповідні перерахунки щодо стягнення компенсації за минулі роки, тобто встановити нові обставини. За правилами частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції позбавлений такої можливості.

З огляду на викладене справу необхідно направити в суд першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Краснодонського районного суду Луганської області від 28 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 16 червня 2005 року скасувати та направити справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.