Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Бутенка В.І.

суддів: Панченка О.І., Лиски Т.О.,

Сороки М.О., Штульман І.В. (доповідач)

при секретарі: Сторчоус Н.А.,-

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі-УПФ) України у місті Білій Церкві Київської області про визнання протиправною відмову у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, за касаційною скаргою Управління у місті Білій Церкві Головного управління у Київській області Пенсійного фонду України на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2007 року,-

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, просить визнати протиправною відмову УПФ України у місті Білій Церкві Київської області в переведенні її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов'язати відповідача перевести її на таку пенсію. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є вдовою померлого 02.03.2004р. учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який з 13.01.2000р. отримував пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі відшкодування фактичних збитків. 03.04.2006р. вона звернулася до відповідача із заявою про переведення її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, однак їй було відмовлено в прийнятті документів. Відмова мотивована тим, що в пенсійній справі її чоловіка,- ОСОБА_2, відсутні первинні документи, які підтверджують факт роботи годувальника в зоні відчуження ЧАЕС. Просить визнати таку відмову протиправною та зобов'язати відповідача перевести її на пенсію по втраті годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2006., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01.02.2007р., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління у місті Білій Церкві Головного управління у Київській області Пенсійного фонду України подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначені судові рішення і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.07.2008р. касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно ч.3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ч.2 ст. 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Згідно частин 1 і 4 ст.57 зазначеного Закону обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до ст.54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997р. №523 (523-97-п) із наступними змінами та доповненнями вказані пенсії відповідно до ст.ст. 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що ОСОБА_2, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з 13.01.2000р. отримував пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі відшкодування фактичних збитків. Помер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, а до вказаної дати на його утриманні перебувала дружина,- позивач по даній справі ОСОБА_1. Після смерті годувальника у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. 03.04.2006р. остання звернулася до відповідача із заявою про переведення її на таку пенсію, однак 14.04.2006р. в задоволенні її заяви було відмовлено з тих підстав, що в пенсійній справі її чоловіка відсутні первинні документи про роботу в зоні відчуження ЧАЕС.

Задовольняючи позовні вимоги, суди правильно врахували ніким не скасовані розпорядження від 14.02.2000р. Управління соціального захисту населення Білоцерківського міськвиконкому про призначення ОСОБА_2 пенсії по першій групі інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи та розпорядження відповідача №129676 від 12.04.2002р. про перерахунок ОСОБА_2 пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків.

Таким чином, на думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та прийшли до вірного висновку, що бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу в переході на пенсію у зв'язку з втратою годувальника є протиправною та зобов'язали призначити таку. Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління у місті Білій Церкві Головного управління у Київській області Пенсійного фонду України - залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.