2-а-36690/09/2070 Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість - 15.09.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 27.04.2009р. по справі № 2-а-36690/09/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова асоціація"Агросвіт"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт" звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 00000091600/0 від 20 січня 2009 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2009 року по справі № 2а-36690/09/2070 позов задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 00000091600/0 від 20.01.2009 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова асоціація "Агросвіт" було встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 93670 грн. 00 коп., в тому числі, не відшкодовано на момент перевірки у сумі 201532 грн. 00 коп.

Не погодившись з зазначеною постановою, відповідач 30.04.2009р. подав заяву про апеляційне оскарження, а 19.05.2009 р. апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт" у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції п.п.7.2.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно направлення від 02.12.2008р. № 686, виданого ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова старшим державним податковим ревізором-інспектором Усатенко О.В. було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агропромислова асоціація "Агросвіт" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 295202,00 грн. за жовтень 2008р. шляхом перерахування сум ПДВ на рахунок у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.08р. по 01.11.08р.

За результатами зазначеної перевірки 22.12.2008р. було складено довідку № 3859/16-024/32949661, згідно з якою в ході здійснення перевірки не було виявлено порушень ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт" податкового законодавства при визначені податкового кредиту у вересні - жовтні 2008 р. та визначені суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 р. у розмірі 295202,00 грн.

20 січня 2009 року головним державним податковим ревізором-інспектором Усатенко О.В. на підставі підпунктів 1 і 4 ст. 11 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні" було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Агропромислова асоціація "Агросвіт" з питань достовірності декларування податкового кредиту за вересень та жовтень 2008 року та нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за жовтень 2008 року в доповнення до довідки документальної перевірки № 3859/16-024/32949661 від 22.12.08р.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт № 165/16-024/32949661 від 20.01.09р., яким встановлено порушення ТОВ "Агропромислова асоціація "Агросвіт" підп. 7.4.1, підп. 7.4.4 п. 7.4, підп. 7.7.1 та підп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", а саме завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2008 р. на суму - 93670,00 грн., та того ж дня винесено податкове повідомлення-рішення № 00000091600/0 за формою "В1", яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2008 року на 93670,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з приписів пп.п.1.8 ст. 1 та п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" які свідчать, що відшкодуванню підлягає та сума, яка фактично була сплачена не безпосередньо в бюджет, а постачальнику товарів, за вирахуванням податкових зобов’язань самого позивача у відповідному періоді. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку що відповідач не мав підстав для притягнення до юридичної відповідальності позивача шляхом зменшення йому суми бюджетного відшкодування у зв’язку з тим, що постачальник позивача чи особи, від яких отримував товар постачальник позивача, не сплатили ПДВ до бюджету чи допустили порушення податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи в акті перевірки № 165/16-024/32949661 від 20.01.09р у якості підстав для зменшення позивачу бюджетного відшкодування зазначено неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів залучених до ланцюга постачання позивача, а саме ТОВ "Сільськогосподарські інвестиції" і підтвердити включення податкових накладних до податкових зобов'язань та визначити надходження відповідних сум ПДВ до бюджету.

Також, згідно акту перевірки податковий кредит позивача за вересень 2008 року складався зокрема із сум податку на додану вартість, включених згідно податкової накладної № 2 від 25.09.2007р., виданої ТОВ "Сільськогосподарські інвестиції" на загальну суму 562198,46 грн., у тому числі ПДВ 93669,74 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що провести зустрічну перевірку контрагентів позивача, зокрема ТОВ "Сільськогосподарські інвестиції" та ТОВ "Промснаб" виявилося неможливим, в зв'язку з чим не було можливості дослідити ланцюг постачання до виробника та перевірити наявність надмірної сплати контрагентами позивача, зокрема ТОВ "Сільськогосподарські інвестиції" та ТОВ "Промснаб" ПДВ до бюджету.

Таким чином, на підставі вищенаведеного перевіряючи дійшли до висновку, що за результатами зустрічних перевірок не підтверджено правомірність включення позивачем до податкового кредиту у вересні та жовтні 2008 року сум ПДВ по податковим накладним виписаним ТОВ "Сільськогосподарські інвестиції" (вересень 2008р. - 93669,74 грн., жовтень 2008 р. - 1872761,17 грн.) та ТОВ "Промснаб" (жовтень 2008р. - 1250166,67 грн.), тобто наявність надмірної сплати ПДВ контрагентами позивача (ТОВ "Сільськогосподарські інвестиції" та ТОВ "Промснаб") до бюджету.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Тобто, законодавцем в цій нормі не зазначено, що надмірна сплата повинна бути здійснена саме до бюджету.

Згідно ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" вказано, що платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом (168/97-ВР) зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

З аналізу наведеної норми, вбачається, що позивач як покупець був зобов’язаний та мав можливість сплатити ПДВ, який було включено до вартості придбаних ним товарів і з суми якого в вересні-жовтні 2008 р. було розраховано бюджетне відшкодування, лише їх постачальникам, а не напряму до бюджету.

Згідно абз. 1 підп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" закріплено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно абз. З підп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим підпунктом, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підп. "а" підп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підп. 7.7.1 цього Закону (168/97-ВР) , має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що в даній нормі чітко визначено особу, сплата ПДВ якій (в ціні товару) надає платнику податків право на отримання бюджетного відшкодування. Такою особою в даній нормі визначено саме постачальника товарів (робіт, послуг), а не державний бюджет.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, норми п. 1.8 ст. 1 і п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" свідчать, що відшкодуванню підлягає та сума, яка фактично була сплачена не безпосередньо в бюджет, а постачальнику товарів, за вирахуванням податкових зобов'язань самого позивача у відповідному періоді.

Оскільки відповідачем не заперечується сам факт надмірної сплати позивачем постачальникам, зокрема ТОВ "Сільськогосподарські інвестиції" у складі вартості придбаних товарів ПДВ, з суми якого було вирахувано суму бюджетного відшкодування в жовтні 2008 р., то відсутні підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування позивача в цьому податковому періоді лише у зв'язку з тим, що не має можливості перевірити, чи дотримано вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) суб'єктами господарювання, які постачали товари позивачу.

Несплата податку продавцем або постачальником продавця (у тому числі у разі ухилення від сппати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця - ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт" та суму його бюджетного відшкодування.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає безпідставними висновки відповідача про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 93670 грн., в тому числі не відшкодовано на момент перевірки у сумі 201532 грн., які визначені оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи у відповідності з висновком акту перевірки про порушення ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт" підп. 7.4.1, підп. 7.4.4 п. 7.4, підп. 7.7.1 та підп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2009 року № 00000091600/0 відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про їх скасування є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 27.04.2009р. по справі № 2-а-36690/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.