Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого – судді Леонтович К.Г.,

суддів: Фадєєвої Н.М., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Шкляр Л.Т.,

при секретарі – Капустинському М.В.,

за участю представників: Сакської районної державної адміністрації Горбинського О.Г., Прокуратури України Комаси О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Сакської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 травня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 9 серпня 2007 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарін" до Сакської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про визнання незаконною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій, -

У грудні 2006 року ТОВ "СендІнтерМарін" звернулося в суд з позовом до Сакської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про визнання незаконною бездіяльності, яка виразилася у відмові видати позивачу у встановлений законом строк згоду на розробку проекту відводу для оформлення права оренди земельної ділянки, на якій знаходиться кар’єр з видобування піску в Центральній частині Південно-Східної ділянки Донузлавського родовища в Сакському районі, зобов’язати відповідача надати згоду на розробку проекту відводу земельної ділянки, на якій знаходиться кар’єр та спонукати до вчинення дій необхідних для надання в оренду земельної ділянки площею 32,68 га.

Справа № К-2275/08 Доповідач: Леонтович К.Г.

"

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство має Акт про надання гірничого відводу щодо права видобування піску у вказаному родовищі та отримало відповідну ліцензію, були отримані установлені законодавством відповідні узгодження, однак, відповідач протиправно та безпідставно листом від 31.01.2006 р. відмовив у наданні в користування вказаної земельної ділянки, вказавши, що повноваження на видачу згоди на розробку проекту відводу земельної ділянки має Рада Міністрів Автономної Республіки Крим.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2007 року, заявлений позов задоволений. Визнана незаконною відмова Сакської районної державної адміністрації в наданні згоди на розробку проекту відводу для оформлення права оренди земельної ділянки, на якій знаходиться кар’єр з видобування піску в Центральній частині (площа 2) Південно-Східної ділянки Донузлавського родовища в Сакському районі АР Крим, зобов’язано відповідача надати ТОВ "СендІнтерМарін" згоду на розробку проекту відводу земельної ділянки, на якій знаходиться кар’єр та вчинити дії, необхідні для надання ТОВ "СендІнтерМарін" у оренду земельної ділянки площею 32,68 га.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Сакська районна державна адміністрація Автономної Республіки Крим звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "СендІнтерМарін", отримавши Акт про надання гірничого відводу щодо права видобування піску у родовищі та відповідну ліцензію на видобування піску в Донузлавському родовищі, звернулося до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим за отриманням права на користування земельною ділянкою, на якій знаходиться кар’єр та отримало відмову. Господарський суд м. Києва у своїй постанові від 01.11.2005 р. по справі за позовом позивача до Ради міністрів Автономної республіки Крим про визнання дій незаконними та зобов’язання до вчинення дій визнав, що питання відведення даної земельної ділянки не є компетенцією Ради міністрів АК Крим. ТОВ "СендІнтерМарін" 15 грудня 2005 р. звернулось до Сакської районної державної адміністрації у АР Крим з клопотанням про надання земельної ділянки площею 32,68 га, на якій знаходиться кар’єр з видобування піску у оренду та видачу підприємству згоди та розробку відповідного проекту відводу земельної ділянки. Листом від 31.01.2006 р. Сакська районна державна адміністрація у АР Крим відмовила позивачу у наданні в користування спірної земельної ділянки, посилаючись на відсутність повноваження щодо видачі згоди на розробку проекту відводу земельної ділянки та рекомендувала звернутися до Ради міністрів Автономної республіки Крим.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходили з тих обставин, що відмова відповідача протирічить вимогам ст.ст. 118, 123, 124 Земельного кодексу України, згідно яких органи виконавчої влади повинні дати згоду протягом місяця з дня надходження клопотання про надання земельної ділянки з укладенням договору оренди земельної ділянки, при цьому суди посилалися на постанову Господарського суду м. Києва від 01.11.2005 р. як на преюдиціальний доказ.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції.

Згідно обставин справи спір виник щодо надання згоди на розробку проекту відводу для оформлення права оренди земельної ділянки, на якій знаходиться кар’єр з видобування піску Донузлавського родовища та вчинити дії, необхідні для надання ТОВ "СендІнтерМарін" у оренду вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ст.124 ЗК України надання земельної ділянки державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування або виконавчої влади, за проектом її відведення зацікавлена особа звертається з клопотанням про вибір місця розташування до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації відповідно до наданих їм повноважень, які в порядку ст.151 ЗК України, відповідно до наданих цим Законом повноважень, здійснюють вибір місця розташування земельних ділянок. ТОВ "СендІнтерМарін" звернулося з позовом до місцевої державної адміністрації. Згідно обставин справи спірна земельна ділянка знаходиться поза межами населених пунктів. Стаття 122 ЗК України визначає повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у користування. Аналізуючи зміст вищенаведених законодавчих норм питання щодо надання в користування земельних ділянок вирішуються відповідними органами в залежності від того хто являється суб’єктом власності та повноважень, передбачених Земельним кодексом України (2768-14) і іншими законами.

Ухвалюючи рішення по справі суди першої та апеляційної інстанції не встановили: хто являється суб’єктом власності спірної земельної ділянки, тобто земельна ділянка відноситься до державної власності чи комунальної власності, чи має право Сакська районна державна адміністрація Автономної Республіки Крим розпоряджатися спірною земельною ділянкою та надавати в оренду для видобування корисних копалин, а саме: піску. Судами не перевірені доводи позивача про відсутність повноважень у Сакської районної державної адміністрації щодо прийняття рішення відносно спірної земельної ділянки, що вказана земельна ділянка входить у площу частини озера Донузлав, про що вказано і в спеціальному дозволі, що частина водного об’єкту озера передана іншій юридичній особі для риборозведення, наведені обставини мають суттєве значення для правильності вирішення позовних вимог, визначення повноважень відповідача.

Виходячи з наведеного судами першої та апеляційної інстанції допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які впливають на правильність вирішення спору.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог не з’ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст. 159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судових рішень і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційної скарги висновки судів першої та апеляційної інстанції спростовують, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої інстанції і апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції - окружного суду Автономної республіки Крим

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Сакської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 травня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 9 серпня 2007 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до окружного суду Автономної республіки Крим.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.