Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівне

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року

у справі № 2/239

за позовом Обласного комунального будівельного підприємства "Рівнеінвестбуд"

до Державної податкової інспекції у місті Рівне

про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень, -

ОКБП "Рівнеінвестбуд" було заявлено позов до ДПІ у м. Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень від 19 липня 2006 року № 0000932342/1/23-121 та № 0000942342/1/23-121, від 22 червня 2006 року № 0000932342/0/23-121 та № 0000942342/0/23-121.

Постановою господарського суду Рівненської області від 03 листопада 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року постанову господарського суду Рівненської області від 03 листопада 2006 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Рівне, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Рівне провела виїзну планову перевірку ОКБП "Рівнеінвестбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2005 року по 31 березня 2006 року, за результатами якої було складено акт "231 від 19 червня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток за 2005 рік в розмірі 207 294, 00 грн.., в тому числі IV квартал 2005 року – 207 294, 00 грн.

Крім того, в акті перевірки було встановлено порушення підпункту 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 165 835, 00 грн., в тому числі листопад 2005 року – 54 759, 00 грн., грудень 2005 року – 111 076, 00 грн., та завищення податку на додану вартість за січень 2006 року на 165 835, 00 грн.

22 червня 2006 року ДПІ у м. Рівне на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення – рішення № 0000932342/0/23-121, яким за порушення підпункту 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ОКБП "Рівнеінвестбуд" визначила суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 248 753, 00 грн., у тому числі 207 294, 00 грн. – основний платіж та 41 459, 00 грн. – штрафні (фінансові) санкції на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та податкове повідомлення – рішення № 0000942342/0/23-121, яким на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ОКБП "Рівнеінвестбуд" визначила суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 65 137, 00 грн., у тому числі 65 137, 00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Вказані податкові повідомлення – рішення були оскаржені в адміністративному порядку, за наслідками якого скарги позивача були залишені без задоволення, а ДПІ у м. Рівне прийняла податкові повідомлення – рішення від 19 липня 2006 року № 0000932342/1/23-121 та № 0000942342/1/23-121.

Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем було укладено з Управлінням капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації договір генпідряду № 09-04/2004 від 09 квітня 2006 року.

Відповідно до даного договору генеральний підрядник зобов’язується виконати комплекс загальнобудівельних робіт з реконструкції школи – інтернату для дітей – сиріт в с. Олександрія Рівненського району за переліком, визначеним проектно – кошторисною документацією на об’єкті. Генеральний підрядник має право залучати для виконання окремих комплексів робіт інші спеціалізовані будівельні організації на підставі договорів субпідряду.

Загальна вартість робіт, доручених для виконання цим договором, складає 9 887 440, 00 грн.

Роботи, передбачені договором, повинні бути виконані в строк до 30 грудня 2005 року.

До договору генпідряду від 09 квітня 2004 року № 09-04/2004 між позивачем та Управлінням капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації були укладені додаткові угоди.

Згідно додаткової угоди від 09 листопада 2005 року № 7 загальна вартість доручених для виконання робіт по реконструкції школи – інтернату під експериментальний майданчик "Дитяче містечко" в с. Олександрія Рівненського району за рахунок субвенції з державного бюджету для здійснення заходів, спрямованих на подолання дитячої бездоглядності і безпритульності, за цим договором складає 17 901 350, 00 грн., в тому числі на 2005 рік – 8 241 320, 00 грн.

Згідно додаткової угоди від 27 січня 2006 року № 8 загальна вартість робіт на 2006 рік складає 957 330, 00 грн. Роботи, передбачені цим договором, повинні бути виконані в термін до 30 грудня 2006 року відповідно до календарного графіку виконання робіт.

Згідно додаткової угоди від 23 березня 2006 року № 9 загальна вартість робіт на 2006 рік складає 957 793, 00 грн. Роботи, передбачені цим договором, повинні бути виконані в термін до 30 грудня 2006 року відповідно до календарного графіку виконання робіт.

ОКБП "Рівнеінвестбуд" отримало від Управлінням капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації кошти на реконструкцію школи – інтернату під експериментальний майданчик "Дитяче містечко" в с. Олександрія Рівненського району за рахунок субвенції з державного бюджету для здійснення заходів, спрямованих на подолання дитячої бездоглядності і безпритульності, в листопаді 2005 року в сумі 2 280 000, 00 грн. (в тому числі 380 000, 00 грн. – податок на додану вартість) та в грудні 2005 року в сумі 5 943 795, 23 грн. (в тому числі 990 633, 00 грн. – податок на додану вартість).

ОКБП "Рівнеінвестбуд" включило до складу валового доходу фактичне виконання комплексу будівельно –монтажних робіт по реконструкції школи – інтернату під експериментальний майданчик "Дитяче містечко" в с. Олександрія Рівненського району за рахунок субвенції з державного бюджету для здійснення заходів, спрямованих на подолання дитячої бездоглядності і безпритульності за листопад 2005 року в сумі 1 626 205, 00 грн., податок на додану вартість – 325 240, 00 грн., за грудень 2005 року в сумі 4 397 783, 00 грн., податок на додану вартість – 879 556, 00 грн. При цьому позивач не виконав правила оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов’язань, а також не подавав Додаток К2 до рядків 01.3 та 04.7 декларації з податку на прибуток.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідно до підпункту 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач мав включити до валового доходу отримані від Управління капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації кошти на реконструкцію школи – інтернату під експериментальний майданчик "Дитяче містечко" в с. Олександрія Рівненського району за рахунок субвенції з державного бюджету для здійснення заходів, спрямованих на подолання дитячої бездоглядності і безпритульності, а відповідно до підпункту 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сформувати суму податкового зобов’язання після отримання цих коштів на поточний рахунок.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем було обрано особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом), що передбачений в п. 7.10 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому формування позивачем валового доходу мало здійснюватись за правилами цього пункту, а формування податкових зобов’язань за правилом, встановленим в підпункті 7.3.7 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що позивачем і здійснювалось.

Колегія суддів погоджується з постановою суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що позивачем з Управлінням капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації був укладений довгостроковий договір (контракт) в розумінні підпункту 7.10.2 п. 7.10 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв’язку з чим позивач мав право вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).

Позивачем було обрано особливий порядок оподаткування, який передбачений в п. 7.10. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв’язку з цим ним до складу валового доходу були віднесено саме фактичне виконання комплексу будівельно –монтажних робіт по реконструкції школи – інтернату під експериментальний майданчик "Дитяче містечко" в с. Олександрія Рівненського району за рахунок субвенції з державного бюджету для здійснення заходів, спрямованих на подолання дитячої бездоглядності і безпритульності, як це вимагають положення вищезазначеного підпункту. При цьому, обравши такий порядок оподаткування, позивач вже не повинен був виконувати порядок, передбачений підпунктом 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Крім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2005 рік, де були внесені відповідні зміни в рядок 01.2 К2 та рядок 04.7 К2.

У зв’язку з вищевикладеним позивач правомірно формував суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість відповідно до вимог підпункту 7.3.7 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оспорюваних податкових повідомлень – рішень.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

При цьому посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не можуть братись до уваги, оскільки суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за відсутності представника відповідача, вірно виходив з того, що відповідачем було двічі заявлено клопотання про відкладення розгляду справи без надання підтверджуючих доказів поважності причини неприбуття і не було доведено, що розгляд справи за відсутністю його представника призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Рівне підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівне залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.