К-14499/08 Про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - 11.02.2009 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні Луганської області про визнання рішення незаконним та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні Луганської області на постанови Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2008 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2008 року, -

У грудні 2007 року ОСОБА_1 пред'явив до Управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні Луганської області позов про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати раніше призначені державну та додаткову пенсії, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" його пенсія як інваліда війни ІІІ групи повинна збільшуватися на 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Вважаючи, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, встановленим цим Законом, звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні Луганської області з проханням привести їх у відповідність до вимог закону. Однак, відповідач відмовив йому в цьому.

Просив суд визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов'язати усунути вказані порушення, провівши перерахунки пенсій.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2008 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні Луганської області щодо відмови перерахувати ОСОБА_1 з 1 січня 2006 року державну й додаткову пенсії, виходячи з шести прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та зобов'язано їх перерахувати.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2008 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2008 року змінено в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні Луганської області здійснювати перерахунок пенсій з 1 січня 2006 року, з зазначенням, що такий перерахунок необхідно здійснювати з 1 жовтня 2007 року.

У поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, Управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні Луганської області ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 4 статті 54 цього Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем, виходячи із розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) , що складає 19 гривень 91 копійку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд підставно виходив з положень статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється з першого числа місяця, в якому пенсіонер за ним звернувся, у разі, якщо відповідна заява та всі необхідні документи подані ним до 15 числа включно. Оскільки ж заяву про перерахунок пенсії ОСОБА_1 подав Управлінню Пенсійного фонду України в місті Краснодоні Луганської області 26 вересня 2007 року, суд апеляційної інстанції вірно визначив, що перерахунок його пенсії необхідно здійснювати з 1-го жовтня 2007 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що, всебічно і повно встановивши всі фактичні обставини справи, суди правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні відносини сторін, та не порушили норм процесуального права, а тому прийняті ними рішення, відповідно до частини 1 статті 224 КАС України підлягають залишенню в силі.

Доводи касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні Луганської області про те, що застосування до спірних правовідносин статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суперечить вимогам частини 3 указаної статті, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до цього Закону, висновку судів не спростовують, оскільки чинним законодавством не передбачено іншого, крім передбаченого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімального розміру пенсії за віком, а тому є можливим застосування даної величини до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком.

Керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні Луганської області залишити без задоволення, а постанови Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2008 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.