приміщення суду, зала судових засідань№10 за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Бадахової Т.П.

Василенко Л.А.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року (арк. справи 256) були задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс -Реал" про визнання недійсними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1 від 27 лютого 2009 року, яким до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 694 525,90 грн.

Відповідач, не погодившись із винесеною Постановою надав апеляційну скаргу на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року із вимогами скасувати постанову адміністративного суду першої інстанції та винести нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив наявні в матеріалах справи документи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-реал" зареєстровано та обліковується як платник податків у Державні податковій інспекції у м. Сніжному Донецької області.

Позивач здійснює роздрібну торгівлю газом метан через автомобільний газонаповнювальний компресорний пункт з використанням двох паливно-роздавальних колонок. Роздрібну торгівлю позивач здійснює із застосуванням зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій DATECS МР-50, заводський номер НОМЕР_2, дата виготовлення 19 березня 2004 року, реєстраційне посвідчення від 11 червня 2004 року, фіскальний номер НОМЕР_3, версія програмного забезпечення МР 50.30.

Протягом 2003-2006 років позивачем було укладено низку договорів на постачання газу-метану для заправки автомобілів на умовах здійснення безготівкових розрахунків між сторонами (арк. справи 115-163).

17 лютого 2009 року на підставі направлення № 32/23-012 від 30 січня 2009 року представниками державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Реал" з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства в період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року. За підсумками проведення перевірки відповідачем був складений Акт № 125/23-32457935 від 17лютого 2009 року.

27 лютого 2009 року на підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем було винесено рішення пор застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1 (арк. справи 7), яким до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 3 694 525, 90 .грн. на підставі пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій" в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Закон не містить обмеженого переліку операцій, на які поширюються його вимоги, та в той же час звільняє від обов'язку проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій лише певне коло суб'єктів підприємницької діяльності (стаття 9 Закону).

Статтею 12 цього Закону встановлено, що на території України у сферах, визначених цим Законом (265/95-ВР) , дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника

Пунктом 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, окрім іншого, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку, встановленого статтею 3 цього Закону, передбачена пунктом 1 статті 17 цього Закону у вигляді фінансової санкції у розмірі п'ятикратного розміру вартості проданих товарів (наданих послуг).

Обставини, які стали підставами для застосування зазначених фінансових санкцій визначені в Акті перевірки № 125/23-32457935 від 17 лютого 2009 року, були вірно встановлені судом першої інстанції та полягають в тому, що позивачем в період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року було здійсненої розрахункові операції по роздрібному відпуску газу метан на загальну суму 738 905,18 грн. без використання реєстратору розрахункових операцій. За викладеним в акті перевірки загальна сума розрахункових операцій по реалізації газу-метану, які не були проведення через реєстратор розрахункових операцій складає 738 905,18 грн.

Колегія судів, з огляду на викладене вище, дійшла висновку про необхідність для застосування штрафних санкцій на підставі статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" наявності сукупного існування двох обставин: факту сплати коштів та факту передачі товару. Сам факт перерахування коштів не свідчить про відбуття продажу товарів, що має супроводжуватися видачею касового чеку та проведенням розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій. В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували факт відпуску позивачем газу-метану контрагентам за укладеними між ними договорами.

Колегія суддів зауважує на тому, що у рамках застосування безготівкової форми розрахунків застосування реєстратору розрахункових операцій як пристрою, що виконує функцію фіскального контролю, не є доцільним, так як сам по собі безготівковий платіж фіксується установою банку. Тобто, незастосування реєстратору розрахункових операцій не може мати негативний вплив на податкові інтереси держави, через можливість дослідження банківських виписок суб'єкта господарювання.

Колегія суддів погоджується із висновками Донецького окружного адміністративного суду в частині визначення нетотожності поняття безготівкові розрахунки у розумінні Постанови Національного банку України "Про затвердження інструкції по безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" та у змісті положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) . Поняття безготівкових розрахунків у розумінні положень цього закону є вужчим та, на думку колегії суддів, обмежується проведенням розрахунків із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків та жетонів тощо, що в межах спірних відносин місця не мало.

З огляду на викладене вище суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції в частині визнання недійсним рішення по застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1 від 27 лютого 2009 року через його невідповідність вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, дослідивши документи справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року винесена за умови правильного застосування норм матеріального та процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин, що за положеннями статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року у справі № 2а-3840/09/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року у справі № 2а-3840/09/0570 залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 14 вересня 2009 року в присутності представників сторін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.