Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1до УМВС України у Миколаївській області про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 25 вересня 2006 року,-

У жовтні 2006 року позивач звернувся в суд із позовом до УМВС України у Миколаївській області про перерахунок пенсії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебував на службі в органах внутрішніх справ з жовтня 1966 р. до серпня 1995 р. та був звільнений зі служби в зв'язку з виходом на пенсію. Стаж на посадах слідчого, начальника слідчого підрозділу, заступника начальника слідчого підрозділу складає 23 роки 6 місяців. При перерахунку пенсії з 1 січня 2005 року відповідачем, всупереч Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб" (2262-12) не було враховано щомісячну доплату за службу на посадах слідчого, начальника слідчого підрозділу, його заступника, яка передбачена п.5 Указу Президента України від 4 жовтня 1996 р. №926 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" (926/96) (з наступними змінами). Просив суд зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням вищезазначеного виду грошового забезпечення.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 червня 2006 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування судового рішення.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 25 вересня 2006 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, постанову суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ з жовтня 1966 р. до серпня 1995 р. та був звільнений зі служби в зв'язку з виходом на пенсію. Стаж на посадах слідчого, начальника слідчого підрозділу, заступника начальника слідчого підрозділу складає 23 роки 6 місяців. При перерахунку пенсії з 1 січня 2005 року відповідачем, всупереч Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб" (2262-12) не було враховано щомісячну доплату за службу на посадах слідчого, начальника слідчого підрозділу, його заступника, яка передбачена п.5 Указу Президента України від 4 жовтня 1996 р. №926 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" (926/96) (з наступними змінами). Просив суд зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням вищезазначеного виду грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб", особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому, для обчислення пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів.

Згідно ст. 5 Указу Президента України від 4 жовтня 1996р. №926 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників ОВС", особам начальницького складу слідчих підрозділів органів внутрішніх справ за службу на посадах слідчих щомісячної доплати за вислугу 20 і більше років встановлюється у розмірі 100% суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована у разі виходу на пенсію. Доплата за вислугу 20 і більше років виплачується без урахування надбавок, встановлених за службу на посадах слідчих. Тобто, право на отримання цієї надбавки мають лише певні категорії працівників органів внутрішніх справ при наявності у них зазначеного спеціального стажу не менше 20 років та продовження роботи на посаді слідчого.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, тобто з серпня 1995 р., позивач на посаді слідчого не працював і зазначена доплата йому не призначалася. Тому, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що включення зазначеної вище доплати в розрахунок при проведенні перерахунку пенсії позивачу з 1 січня 2005 р. є безпідставними і задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги її не спростовують.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів-

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 25 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.