Справа № 2а-35537/08/0570 
Суддя у 1-ій інст: Шальєва В.А.
Суддя-доповідач: Шаптала Н.К.
донецький апеляційний адміністративний суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 вересня 2009 року місто Донецьк
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs15032725) )
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Шаптала Н.К.
суддів апеляційного суду: Малашкевіча С.А., Арабей Т.Г.
при секретарі судового засідання: Даниловій Д.
З участю сторін: представника відповідача ОСОБА_1;
розглянувши апеляційну скаргу
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка
на постанову
Донецького окружного адміністративного суду
від
12 лютого 2009 року
за позовом
Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області
до
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка
про
Зобов'язання чинити певні дії;
ВСТАНОВИВ:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка було зобов'язано прийняти до відшкодування витрати управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області за період з 01.07.2007 р. по 30.04.2008 р. на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у загальній сумі 4770,38 грн.
Відповідач з даним судовим рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
До такого висновку колегія суддів прийшла враховуючи наступне:
Як було встановлено судом першої інстанції, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Жданівка, на підставі Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03,2003 № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697 (z0376-03) (далі Порядок) - були направлені Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка відповідні акти щомісячної звірки за липень 2007 р. - квітень 2008 р. Відповідачем акти звірки були підписані в меншій сумі, ніж вказані в актах. Всього до відшкодування відповідачем за період з 01.07.2007 р. по 30.04.2008 р. не прийнято 4770,38 грн. по громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Як зазначено судом першої інстанції та як вбачається з матеріалів справи, - доведено факт призначення та виплати пенсій особам, які були виключені з актів звірки.
Підставою для неприйняття відповідачем для відшкодування зазначеної суми стали ті обставини, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримали травми на виробництві, працюючи за межами України. Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) встановлено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Згідно п. "г", "д" ч.1 ст. 21 цього Закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до п. 5 Порядку (z0376-03) відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03,2003 № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697 (z0376-03) - органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який номер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків).
Згідно зі статтею 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР одним із видів соціальних послуг і матеріального забезпечення, які надаються за таким страхуванням, є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що включає, зокрема, пенсію по інвалідності, яка настала з таких причин.
Частиною 4 статті 26 зазначеного законодавчого акта встановлено, що в разі коли після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
У пункті 2 статті 7 "Прикінцеві положення" Закону України від 22 лютого 2001 року № 2272 "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (набрав чинності з 1 квітня 2001 року), встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) сплачує страхові виплати і надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали йому в установленому порядку документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати і соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України, при цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Частиною другою статті 24 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" також передбачено: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований; при цьому зазначений страховик має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Дія зазначеного Закону (1105-14) поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
Згідно з частиною другою статті 2 цього Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві чи професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до зазначеного Закону. При цьому, право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
У пункті "а" статті 27 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХП "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до пункту 3 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) - відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги; уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом (1105-14) підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом .
Тобто, за змістом наведеної норми - обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого чи ні.
Крім того, відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої в м. Москві 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди (997_107) та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
У статті 3 зазначеної Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за Угодою (997_107) , несе держава, яка його надає. Взаємні розрахунки між державами можуть провадитися лише на підставі двосторонніх договорів.
За таких обставин, враховуючи наведені норми законодавства, які регулюють дані правовідносини - страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР є Фонд; Фонд також має відшкодовувати витрати і в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.
Доводи відповідача, стосовно того, що право ОСОБА_2 на отримання страхових виплат на випадок втрати годувальника настає з моменту встановлення причинного зв'язку між смертю та травмою годувальника, були обґрунтовано не прийнято до уваги судом першої інстанції, з огляду на наступне:
Пунктом 6.1.5 Порядку (z0376-03) призначення, перерахунку та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 р. № 24 (z0715-07) , встановлено, що право, на отримання страхових виплат настає з дня смерті потерпілого, але не раніше ніж з дня виникнення права на її виплату. Тобто, якщо особа на день смерті годувальника мала право на отримання страхових виплат, то виплата призначається з дня смерті, а якщо на день смерті такого права у особи не було, то з моменту виникнення такого права.
Враховуючи наведені обставини справи та норми законів, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що безпідставності неприйняття відповідачем до відшкодування витрат Пенсійного фонду за період з 01.07.2007 р. по 30.04.2008р. на виплату і доставку пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в загальній сумі 4770,38 грн.
Судова колегія також погоджує висновок суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позовних вимог Пенсійного фонду в частині зобов'язання відповідача прийняти заходи по відшкодуванню зазначених витрат, оскільки порядок такого відшкодування встановлено Порядком (z0376-03) відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який був узгоджений з Міністерством праці та соціальної політики України, затверджений головою Пенсійного фонду України та Головою правління Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003 р. (z0376-03) , відповідно до якого відшкодування таких витрат передбачено здійсненням відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано з додержанням норм матеріального та процесуального права та має бути залишена без змін.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року щодо зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка прийняти до відшкодування витрати управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області за період з 01.07.2007 р. по 30.04.2008 р. на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у загальній сумі 4770,38 грн. - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня повного тексту ухвали, тобто з 14.09.2009 року.
Колегія суддів: