Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Бутенка В.І., Панченка О.І., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 11 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними, зобов'язання нарахувати й виплатити допомогу по вагітності та пологах, -

В липні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом в якому вказувала, що 04.02.2005 року вона зареєструвалася на добровільних засадах платником внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - Фонд) у Чернівецькій міській виконавчій дирекції Фонду (надалі - Чернівецька дирекція Фонду, відповідач) як приватний підприємець.

Страхові внески до Фонду нею були сплачені 14.02.2005 року.

06.06.2005 року вона звернулася до Чернівецької дирекції Фонду із заявою про призначення та виплату допомоги по вагітності і пологах у зв'язку з настанням страхового випадку - народженням дитини 08.02.2005 року.

Однак, листом за №014-1197 від 07.07.2005 року в отриманні допомоги їй було відмовлено з підстав несвоєчасної сплати страхових внесків.

Вважаючи порушеним своє право на страхове відшкодування позивачка просила суд визнати неправомірною відмову відповідача у виплаті допомоги по вагітності і пологах та зобов'язати Чернівецьку дирекцію Фонду нарахувати і виплатити таку допомогу.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 11 квітня 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено - визнано неправомірними дії Чернівецької дирекції Фонду та зобов'язано призначити й виплатити ОСОБА_1 допомогу по вагітності і пологах з 04.02.2005 року.

В касаційній скарзі директор виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, посилаючись порушення норм матеріального права, просить постановлені по справі судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що позивачка набула статусу платника страхових внесків до Фонду з дня її реєстрації у Чернівецькій дирекції Фонду.

Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (2240-14) " страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно повідомлення про реєстрацію страхувальника позивачка зареєструвалася як платник внесків до Фонду 4 лютого 2005 року.

Згідно частиною 3 статті 6 вищезазначеного Закону особи, які забезпечують себе роботою самостійно мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків відповідно до діючого законодавства.

З матеріалів справи видно, що позивачка зареєструвалася у Чернівецькій дирекції Фонду 4 лютого 2005 року, а страхові внески за лютий сплачені нею 14.02.2005 року у відповідності до вимог пункту 4.7 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої постановою правління Фонду №16 від 26 червня 2001 року.

Таким чином, позивачка виконала всі формальні вимоги закону і спеціальної інструкції необхідні для отримання статусу застрахованої особи та набула право на виплату допомоги.

З урахуванням встановлених обставин суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про неспроможність доводів відповідача про те, що право на отримання страхових виплат виникає у особи лише після дня внесення нею страхового внеску, оскільки ні закон, ні підзаконний нормативний акт подібних застережень не містить.

Відтак колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає підстав для зміни чи скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки вони ухвалені у відповідості до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 11 квітня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статтями 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.