Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Заїки М.М.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Замезі Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Димитровського міського суду Донецької області від 03.03.2006 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 04.10.2006 у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про визнання неправомірним рішення щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, відшкодування моральної шкоди,

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про визнання неправомірним рішення щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, відшкодування моральної шкоди.

Постановою Димитровського міського суду Донецької області від 03.03.2006, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 04.10.2006, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області з 24.11.2003 та отримує пенсію з інвалідності третьої групи трудового каліцтва з 24.11.2003.

У грудні 2005 позивач звернувся із заявою до відповідача щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Проте управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області відмовило йому в призначенні такої пенсії, аргументуючи це тим, що ОСОБА_1 фактично має 18 років 1 місяць 20 днів стажу на підземних роботах замість необхідних 20 років і до стажу на підземних роботах не може бути зарахований термін перебування позивача на інвалідності, отриманої внаслідок трудового каліцтва, так як 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , яким не передбачено зарахування до пільгового стажу роботи періоду перебування особи на інвалідності.

Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, щодо того, що відповідачем ОСОБА_1 правомірно зараховувався термін знаходження на інвалідності, отриманої внаслідок трудового каліцтва, до пільгового трудового стажу тільки до 01.01.2004, оскільки після набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) така можливість зарахування терміну перебування на інвалідності до пільгового трудового стажу вже не передбачена і Прикінцевими положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із згаданим законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Димитровського міського суду Донецької області від 03.03.2006 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 04.10.2006 у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про визнання неправомірним рішення щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, відшкодування моральної шкоди - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.