Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді Панченка О.Н.

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А., провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до прокуратури Миколаївської області та Управління державного казначейства у Миколаївській області про визнання неправомірною відмову у виплаті грошової допомоги за касаційною скаргою прокурора Миколаївської області Стоянова М.С. на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 лютого 2007 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 10 травня 2007 року,

У січні 2007 року ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до прокуратури Миколаївської області про визнання неправомірною відмови у виплаті йому грошової допомоги, виплата якої передбачена частиною 15 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру-" та про стягнення моральної шкоди.

Вимоги обґрунтовував тим, що він з 01 вересня 1993 року працював в органах прокурату­ри України, спочатку на посаді старшого помічника прокурора м. Южноукраїнська, з 06 грудня 2001 року - на посаді заступника цього ж прокурора, а 21 з листопада 2006 року був звільнений з органів прокуратури за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

Вважає, що має право на отримання грошової допомоги, однак йому необґрунтовано відмовлено в її нарахуванні та виплаті.

Просив зобов'язати про­куратуру Миколаївської області виплатити йому зазначену грошову допомогу, а також 10000 грн. моральної шкоди, завданої незаконними діями.

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 лютого 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково. Зобов'язано прокуратуру Миколаївської області ви­платити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожний повний рік роботи прокурором.

Також стягнуто з відповідача на користь пози­вача 3000 грн. моральної шкоди.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 10 травня 2007 року апеляційна скарга прокуратури Миколаївської області частково задоволена.

Постанову Южноукраїнського міського суду від 16 лютого 2007 року в частині позову про стягнення моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову. В решті рішення суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокуратура Миколаївської області вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням вимог матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та постановити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що з 01 серпня 1971 року по 01 лютого 1990 року ОСОБА_1проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений в запас на підставі п.п. г) п. 67 діючого на той час Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 23 жовтня 1973 року. З 01 лютого 1990 року він отримував пенсію відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) .

Під час роботи в прокуратурі ОСОБА_1Управлінням Пенсійного фонду України м. Южноукраїнська з 01 листопада 2003 року був переведений на інший вид пенсії за вислугою років відповідно до частин 5, 7, 9, 14 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини 15 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Ця норма Закону поширена також й на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад в науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи.

З органів прокуратури позивач був звільнений з 21 листопада 2006 року з підстав, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП України, за власним бажанням. При звільненні грошова допомога ОСОБА_1 не була виплачена, а також раніше така допомога йому не виплачувалася.

Отже, відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, передбаченої частиною 15 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Судові рішення у цій справі є законними і обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу прокурора Миколаївської області Стоянова М.С. залишити без задоволення, а постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 лютого 2007 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 10 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до прокуратури Миколаївської області та Управління державного казначейства у Миколаївській області про визнання неправомірною відмови у виплаті грошової допомоги - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.