Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.

суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань праці та соціального захисту населення Чорнобаївської районної державної адміністрації Головного управління з питань праці і соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості по виплаті щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за касаційною скаргою Управління з питань праці та соціального захисту населення Чорнобаївської районної державної адміністрації на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2006 року,

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що в порушення вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) (далі Закон) йому, як учаснику бойових дій, призначену у 2003-2005 роках одноразову грошову допомогу до 5 травня нараховано та виплачено не в повному обсязі. У зв'язку чим просив стягнути з заборгованість у розмірі 1808,75 грн.

_____________________________________________________________________________________________

Справа № К-28978/06

Головуючий у першій інстанції Мазурок О.В.

Доповідач Ліпський Д.В.

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 травня 2006 року позов задоволено.

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2006 року рішення першої інстанції змінено, стягнуто з Управління з питань праці та соціального захисту населення Чорнобаївської районної державної адміністрації на користь Салоух В.М. заборгованість по одноразовій щорічній грошовій допомозі як учаснику бойових дій за 2004 рік в сумі 324,25 грн. в решті позовних вимог відмовлено. В частині стягнення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення постанову залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Управління з питань праці та соціального захисту населення Чорнобаївської районної державної адміністрації звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. Вважає, що суди неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень. Зазначає, що Законом України "Про державний бюджет на 2004 рік" (1344-15) визначено розмір для виплати разової грошової допомоги до 5 травня, відповідно до якого позивачу здійснено зазначену виплату.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з постановленням нового рішення, з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником бойових дій, та відповідно до вимог частини 5 статті 12 Закону щорічно до 5 травня має право на одержання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

У 2003 році позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 90 грн., у 2004 році - 120 грн., у 2005 році 250 грн., з врахуванням обмежень, встановлених Законами України "Про Державний бюджет України" на відповідні роки.

Суд апеляційної інстанції змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2004 рік, виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року визнано неконституційними положення статті 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік".

Однак суд апеляційної інстанції неправильно застосував рішення Конституційного Суду України до вказаних правовідносин, оскільки виплата суми разової грошової допомоги до 5 травня в 2004 році здійснена відповідачем до прийняття Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційним положення статті 44 Закону України "Про Державний бюджет та 2004 рік", а тому відповідач правомірно керувався нормою, яка була чинною на час виплати позивачу зазначеної суми.

Що стосується стягнення недоплаченої грошової допомоги за 2005 рік суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Статтею 12 цього Закону в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Проте звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Отже, застосуванню підлягали розміри виплат, встановлені Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) , оскільки цей Закон був прийнятий пізніше Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та був чинний протягом 2005 року на період проведення спірних виплат.

Таким чином, виплативши позивачу одноразову щорічну допомогу до 5 травня у розмірі, встановленому Законом України "Про Державний бюджет на 2005 рік" (2285-15) відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та на підставі діючого на час виникнення спірних правовідносин закону.

За таких обставин у судів, що розглядали дану справу не було підстав визнавати дії відповідача незаконними.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління з питань праці та соціального захисту населення Чорнобаївської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2006 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління з питань праці та соціального захисту населення Чорнобаївської районної державної адміністрації Головного управління з питань праці і соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості по виплаті щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та строки, передбачені статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.