Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Матолича С.В.,

при секретарі - Подолянка Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -

У червні 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, в якому просила визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 09.07.2007 р. та стягнути з відповідача недоплачену суму у розмірі 699,94 грн., а також зобов'язати відповідача починаючи з січня 2008 року виплачувати пенсію з відповідною доплатою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 має статус дитини війни, а тому згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

__________________________________________________________________

Справа № К-19571/08 Доповідач: Леонтович К.Г.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 6 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року, позовні вимоги задоволені. Визнана неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Визнана неправомірною відмова відповідача щодо не нарахування позивачці щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 22.05.2008 року. Стягнуто з відповідача несплаченої доплати до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 699 грн. 94 коп. та зобов'язано УПФУ у Ленінському м. Донецька починаючи з 01 січня 2008 року здійснювати ОСОБА_1 виплату пенсії з доплатою у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 1933 року народження, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) віднесена до категорії осіб - дітей війни і згідно ст.6 вказаного Закону має право на 30% підвищення мінімальної пенсії за віком. Зазначене підвищення протягом 2007 року позивачу не сплачувалося.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги правильно виходив з тих обставин, що позивач відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів щодо задоволення позовних вимог відносно визначення неправомірності відмови відповідача та зобов'язання виплати пенсії з доплатою 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 р. В цій частині рішення судів протирічні, невизначені. З урахуванням Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , а також Рішення Конституційного Суду України № 10-РП від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) ( конституційності) окремих положень ст.65 розділу І. п.п. 61,62.63. 66 розділу 2. п.3 розділу 3 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень ст. 67 розділ) І п.1-4. 6-22. 24-100 розділу 2 Закону України (Про державний бюджет України на 2008 рік", яким визнані не конституційними, у тому числі, положення п.41 розділу 2 вказаного Закону, судами не встановлено в який період діяли вказані Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 р." та Рішення Конституційного суду України, що необхідно для визначення правомірності чи неправомірності дій відповідача. Судами також не встановлено чи виплачувалася позивачу доплата у 2008 р. та у яких розмірах.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст. 159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційної скарги висновки судів першої та апеляційної інстанції спростовують, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої інстанції і апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.