Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Шевченко Ю.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу військової частини А 2730 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.06.2006 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2007 у справі за позовом ОСОБА_1. до військової частини А 2730 про зарахування до строку служби навчання в ліцеї в строк безперервної військової служби, -

У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А 2730 про зарахування до строку служби навчання в ліцеї в строк безперервної військової служби.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.06.2006, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2007, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1. Зобов'язано службових осіб військової частини А 2730 зарахувати строк навчання ОСОБА_1 у Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою у строк непереривної військової служби та провести перерахунок розміру щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі ОСОБА_1., вважаючи початком військової служби, момент вступу ОСОБА_2. до Донецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, тобто з 17.08.1995.

У касаційній скарзі військова частина А 2730, не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 навчався у Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 17.08.1995 до 13.07.1998, який знаходився у системі військової освіти Міністерства Оборони України. По даний час знаходиться на військовій службі.

Пунктом 3 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ зазначено, що початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, - для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.

Пункт 1.1 Положення "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 року №75 (z0251-01) вказує, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Воно складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення. До окладів грошового утримання належать оклади за військовим званням та посадові оклади. Додаткові види грошового забезпечення включають підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові й щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги і премію.

Згідно з пунктом 1.11 вказаного Положення грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене у меншому, ніж належало розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Колегія суддів вважає, що суди дійшли до правильного висновку щодо зарахування часу навчання у Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою в загальний строк військової служби ОСОБА_1., а також проведення у зв'язку з цим перерахунку його грошового забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу військової частини А 2730 залишити без задоволення, а постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.06.2006 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2007 у справі за позовом ОСОБА_1. до військової частини А 2730 про зарахування до строку служби навчання в ліцеї в строк безперервної військової служби - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.