колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів: - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретареві –Холодній Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про примушення до перерахунку пенсії згідно ст. 50 ч. 4 ст. 54, ст. 67, ст. 71 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -

У січні 2009 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області (подалі –УПФУ), яким, після уточнення позовних вимог, просить визнати протиправною відмову відповідача здійснити перерахунок пенсії і додаткової пенсії та проведення перерахунку з 01 січня 2009 року раніше призначеної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, виплату якої встановлено ст. 50 та ст. 54 Закону України від 28 лютого 1991 року N 796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (подалі - Закон N 796-XII (796-12) ).

Позивач зазначав, що він як інвалід Ш групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну пенсію та додаткову пенсію, передбачену зазначеними вище статтями.

Посилаючись на те, що розмір призначеної та виплачуваної йому пенсії не відповідає розмірам, визначеним Законом N 796-XII (796-12) , і на відмову УПФ привести виплати у відповідність із вимогами Закону, позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його усунути це порушення, провівши вказані перерахунки.

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені.

Будучи незгодним з вказаною постановою суду, УПФУ в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою у зв’язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 березня 2009 року, виходячи з положень ст. 200 КАС України, слід залишити без змін, з наступних підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги. Позивачем та його представником рішення суду в апеляційному порядку не оскаржене.

Статтею 49 Закону N 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі ст. 50 Закону № 796-ХП у редакції Закону України від 06 червня 1996 року N 230/96-ВР (230/96-ВР) , особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам Ш групи –50 процентів мінімальної пенсії за віком. Законом України від 28 грудня 2007 року (107-17) № 107-У1 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до ст. 50 Закону № 796-Х11, - з 01 січня 2008 року встановлено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1 особам, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: - інвалідам Ш групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зміни, внесені п.п. 12 п. 28 р. II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI (107-17) , визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (v010p710-08) .

Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону у редакції, у редакції Законів України від 17 червня 1993 року N 3285-XII (3285-12) , від 06 червня 1996 року N 230/96-ВР (230/96-ВР) , якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів Ш групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком. Законом України від 28 грудня 2007 року (107-17) № 107-У1 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 01 січня 2008 року частини 3 та 4 ст. 54 Закону N 796-XII замінено чотирма частинами й, зокрема, про те, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів Ш групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 180 прожиткового мінімуму для осіб, яки втратили працездатність.

Зміни, внесені п.п. 15 п. 28 р. II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI (107-17) , визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (v010p710-08) .

Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV (1058-15) ) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За матеріалами справи встановлено, що позивач є інвалідом Ш групи, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, одержує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію на підставі ст. ст. 50, 54 Закону N 796-XII.

11 грудня 2008 року позивач звернувся до УПФУ з заявою про проведення перерахунку його пенсії, на яку отримав відповідь УПФУ від 16 грудня 2008 року з якої вбачається, що нарахування та виплати проводяться відповідно до вимог чинного законодавства.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності дії відповідача при визначенні розміру пенсії по інвалідності та додаткової пенсії позивача ОСОБА_3, колегія суддів зазначає, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523 "Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи" (523-97-п) , положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст.ст. 50, 54 Закону N 796-XII. А в пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року N 1 (1-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", в пункті 4 постанови від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та в п. 2 постанови від 16 липня 2008 року N 654 (654-2008-п) "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей Закону (796-12) , причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада у 2006 році доповнила Закон "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) ст. 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону (796-12) не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (796-12) ( Закон N 231-V від 05.10.2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (231-16) ).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

При вирішенні спору суд першої інстанцій, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при розрахунку державної пенсії, передбаченої статтею 54 Закону N 796-XII, та додаткової пенсії, передбаченої ст. 50 цього Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону N 1058-IV, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду про необхідність зобов’язання відповідача здійснити перерахунок державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю позивача ОСОБА_3 з 01 січня 2009 року у відповідності з приписами ч. 1 ст. ч. 4 ст. 50, 54 Закону N 796-XII.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області –залишити без задоволення, а Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 березня 2009 року –без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом місяця.