Колегія суддів судової палати з розгляду спорів за зверненням юридичних осіб у складі суддів

головуючої – Васильченко Н.В., суддів - Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Фадєєвої Н.М., Матолича С.В., при секретарі Білоус А.М., за участі представника скаржника Зудінова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської митниці на постанову господарського суду Сумської області від 04 липня 2006 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2007 р. по справі № АС-15\271-06 по справі № АС-15\271-06 за позовом приватного підприємства "Полісан" до Сумської митниці про зобов’язання вчинити дії –

Позивач звернувся до Сумської митниці з уточненими позовними вимогами про зобов’язання відповідача провести митне оформлення обладнання, одержаного за контрактом № 24\2005 від 19.10.05 р. (з додатковою угодою № 1 від 30 січня 2006 р.) за першим методом, передбаченим ст.ст. 266, 267 Митного кодексу України у відповідності до поданих декларантом документів та відомостей за визначеною декларантом митною вартістю – 76766, 45 євро.

Постановою господарського суду Сумської області від 04 липня 2006 р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2007 р., позов задоволений. Зобов’язано Сумську митницю провести митне оформлення обладнання, одержаного за контрактом № 24\2005 р. від 19.10.2005 р. (з додатковою угодою № 1 від 30 січня 2006 р.) за першим методом, передбаченим ст. Ст. 266, 267 Митного кодексу України у відповідності до поданих декларантом документів та відомостей за визначеною декларантом митною вартістю 76766, 45 євро.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що митниця не довела підстави застосування шостого резервного методу визначення митної вартості товару і застосувала вказаний метод, не застосовуючи перед цим почергово всі передбачені ст.ст. 266, 267 МК України методи визначення митної вартості товару.

Не погоджуючись із рішенням судів, Сумська митниця подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати прийняті по справі рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Касаційна скарга ґрунтується на порушеннях судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами, та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів знаходить підстави до часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" (v0011700-76) та статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин..

Рішення судів не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності.

Матеріалами справи встановлено наступне.

Між позивачем приватним підприємством "Полісан" та польською фірмою "Профарб 1" 19.10.05 р. укладений контракт № 24\2005 р., за яким польська фірма поставила комплект обладнання: 2 кульових млина та дисольвер загальною митною вартістю еквівалентною 76766, 45 євро.

Відповідно до умов контракту поставка обладнання здійснена за умови 100% передплати.

Позивачем було заявлено до митного оформлення обладнання за ціною зазначеною в вантажно - митній декларації № 80500\6\30271 від 21 квітня 2006 р., що становить 76766, 45 євро.

Відповідач відмовив у проведенні митного оформлення за вказаною ціною, видавши позивачу талон відмови у пропуску на митну територію України від 28.04.2006 р.

Підставою для видачі талону відмови у пропуску на митну територію є помилка в гр. гр. 12, 45 вантажно-митної декларації, згідно довідки ВКМВ від 28.04.2006 р.

Крім того, відповідач в листі від 04.04.2006 р. на ім’я ПП "Полісан" зазначив, що декларантом у ВМД № 805000001\6\030183 та декларації митної вартості заявлені необ’єктивні відомості щодо митної вартості (невірно вказані умови поставки згідно ІНКОТЕРМС-2000, внаслідок чого митна вартість занижена на 11 тис грн.., а позивачеві було надано дозвіл на випуск обладнання у вільний обіг у спрощеному порядку за тимчасовою декларацією.

Відповідач, посилаючись на недостатність поданих декларантом документів та на занижену вартість, самостійно провів оцінку митної вартості обладнання, про що видав довідку від 28.04.2006 р. із зазначенням митної вартості у розмірі 128351,78 євро. При цьому визначення митної вартості відповідачем проводилась за резервним шостим методом.

Посилаючись на обґрунтованість позовних вимог, суди послались на те, що резервний шостий метод оцінки товару, що ввозиться на митну територію, застосовується лише у випадках, коли митна вартість не може бути визначена за допомогою інших методів митної вартості товарів. Відповідач, на думку суду, не довів, в чому саме полягали його сумніви щодо зазначеної позивачем вартості обладнання, достовірності поданих декларантом відомостей та обґрунтованість застосування резервного шостого методу оцінки вартості обладнання.

Вказаний висновок суди зробили без належної оцінки доводів відповідача про те, що приватне підприємство "Полісан" із запропонованих митницею для додаткового надання 14 документів, надало тільки 5 та що визначення митної вартості проводилось на підставі ст. 273 МК України, що у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 – 272 Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГУТТ).

Суди недостатнім чином оцінили висновок техніко-товарознавчої експертизи в сукупності з іншими доказами по справі та без врахування повноти наданих експертом відповідей на питання, які були судом поставлені для проведення експертного дослідження.

Суди не врахували відсутність належних доказів ексклюзивності відносин між позивачем та польською фірмою "Профарб", на що позивач посилається як на доказ обґрунтованості заявленої для митного оформлення вартості товару.

Вказана неповнота, допущена судами при дослідженні доказів по справі, дає підстави вважати, що висновок судів про підставність позовних вимог є передчасним, таким що не ґрунтується на повно та всебічно досліджених обставинах справи.

Отже ухвалені по справі рішення не встановили дійсний характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами і, як наслідок, неправильно застосували норми матеріального права до їх вирішення.

Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до вимог ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чяи постанові суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірністьт того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вбачає підстави для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з’ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів –

Касаційну скаргу Сумської митниці задовольнити частково.

Постанову господарського суду Сумської області від 04 липня 2006 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2007 р. по справі № АС-15\271-06 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як в порядку, з підстав та у строки, передбачені ст.ст. 237 – 239 КАС України (2747-15) .