Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого - Кравченко О.О.

Суддів: Фадєєвої Н.М., Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Матолича С.В.

При секретарі - Білоус А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 07.04.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про визнання дій неправомірними,-

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського міського суду Донецької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про визнання відмови відповідача щодо виплати разової грошової допомоги неправомірною та стягнення недоотриманої суми за 2007 рік.

В позовній заяві позивачка послалась на те, що вона є учасником бойових дій Великої Вітчизняної Війни. Відповідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком у 2007 році складав - 406 грн. Таким чином відповідач повинен був виплатити їй разову грошову допомогу за 2007 рік у розмірі: 406 грн. х 5 = 2030 грн. Фактично за цей період виплати здійснені у розмірі 280 гри. У зв'язку з цим вона звернулась до відповідача з проханням виплатити щорічну грошову допомогу у розмірах, встановлених Законом, але отримала відмову. Просить визнати неправомірною відмову відповідача щодо виплати разової грошової допомоги та стягнути з відповідача недоотриману суму разової грошової допомоги за 2007 рік.

Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 07.04.2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2008 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради у виплаті ОСОБА_1 разової грошової допомоги за 2007 рік, виходячи з розмірів встановлених ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради на користь ОСОБА_1 1770, 30 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради, в якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.. 19 Конституції України (254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною третьою статті 159 КАС визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи даний спір щодо виплати позивачці передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) сум, суди у порушення вимог частини третьої статті 2 КАС та частини третьої статті 159 КАС не дослідили і не дали правової оцінки законодавчим актам, які визначають правосуб'єктність відповідачів, їх права та обов'язки у сфері публічних відносин, чи є вони належними відповідачами по всіх заявлених вимогах.

Зокрема, суд не з'ясував, до відання кого з суб'єктів владних повноважень входить обов'язок проводити нарахування конкретних сум виплат, передбачених статтями 12- 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Статтею 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Постановою Кабінету Міністрів України №177 від 18.02.2004року (177-2004-п) "Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , встановлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати цієї допомоги.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача певних сум, суд не з'ясував, чи були відповідні перерахування бюджетних коштів з державного та місцевого бюджетів на рахунки відповідача для виплати їх особам, які мають на це право відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ; з якого розрахунку на кожну особу надходили ці кошти; чи має право відповідач проводити заявлені позивачем виплати за рахунок інших платежів, тощо. Суд не дослідив і не проаналізував Закон України про Державний бюджет на відповідний рік, в якому визначено розміри видатків, що направляються органам Міністерства праці і соціального захисту населення для реалізації виплат учасникам бойових дій.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вказані недоліки і не виправив їх.

Керуючись статтями 220,221,223,227,230,231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради задовольнити частково. Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 07.04.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2008 року скасувати. Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.