Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Голубєвої Г.К.

Пилипчук Н.Г.

Конюшка К.В.

Нечитайла О.М.

При секретарі Міненко О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.02.2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.05.2008 року

у справі №2-а-2955/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепереробка"

до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та зобов’язання вчинити певні дії

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та зобов’язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.02.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.05.2008 року, позов задоволено повністю. Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення: №10521000252442 від 10.05.2007 року; №105210009899421 від 10.05.2007 року; №105210009908642 від 07.05.2007 року; №105210009902236 від 10.05.2007 року; №105210009909243 від 10.05.2007 року; №105210009918215 від 10.05.2007 року; №105210009918758 від 07.05.2007 року; №105210002549988 від 31.05.2007 року; №105210009926581 від 31.05.2007 року;№105210009934933 від 01.07.2007 року; №105210009935289 від 03.07.2007 року; №105210009942354 від 26.07.2007 року; №105210009943505 від 31.07.2007 року; №105210009943495 від 31.07.2007 року; №105210009955075 від 31.08.2007 року; №105210000221929 від 04.09.2007 року; №105210009963126 від 01.10.2007 року; №105210009963125 від 01.10.2007 року; №105210009963496 від 02.10.2007 року; №105210009963495 від 02.10.2007 року; №105210009959629 від 13.09.2007 року; №105210009959631 від 13.09.2007 року.

Відповідача зобов’язано внести зміни до облікової картки платника податків ТОВ "Донбасвуглепереробка" з податку на додану вартість та зарахувати кошти, сплачені платіжними дорученнями та актами опису вилученої готівки, а саме: №370 від 02.03.2007 року у сумі 51032,00 грн. та актом вилучення готівки №36 від 02.03.2007 року у сумі 15000 грн. у сплату податкового зобов’язання за січень 207 згідно податкової декларації №1601 від 20.02.2007 року;

№520 від 30.03.2007 року у сумі 29873,00 грн. та актами вилучення готівки №44 від 13.03.2007 року на суму 2000,00 грн., №71 від 30.03.2007 року на суму 5000,00 грн. у сплату податкового зобов’язання за лютий 2007 року згідно податкової декларації №2197 від 20.03.2007 року;

№695 від 03.05.2007 року у сумі 8,00 грн. та актом опису готівки №106 від 28.04.2007 року на суму 14192,00 грн. у сплату податкового зобов’язання за березень 2007 року по податковій декларації №3909 від 20.04.2007 року;

№905 від 30.05.2007 року у сумі 69608,00 грн. та актом опису готівки №151 від 30.03.2007 року на суму 15000,00 грн. у сплату податкового зобов’язання за квітень 2007 року по податковій декларації №5862 від 21.04.2007 року;

№097 від 27.06.2007 року у сумі 23600,00 грн. та №104 від 02.07.2007 року у сумі 71076,53 грн. у сплату податкового зобов’язання за травень 2007 року по податковій декларації №6746 від 20.06.2007 року;

№288 від 26 07.2007 року у сумі 20000,00 грн. №335 від 30.07.2007 року у сумі 18600,00 від 30.07.2007 року у сумі 65600,00 грн. у сплату податкового зобов’язання за червень податковій декларації №8614 від 20,07.2007 року;

№605 від 30.08.2007 року на суму 179462,00 грн. та актом опису готівки №334 від 30.08.2007 року суму 20000,00 грн. у сплату податкового зобов’язання за липень 2007 року по податковій декларації 20.08.2007 року;

№834 від 01.10.2007 року у сумі 20000,00 грн. та актами опису готівки №394 від 28.09.2007 року на суму 10000,00 грн. та №389 від 01.10.2007 року на суму 20000,00 грн. у сплату податкового зобов’язання 2007 року по податковій декларації №11295 від 20.09.2007 року;

№682 від 12.09.2007 року на суму 60,00 грн. та №683 від 12.09.2007 року у сумі 3,00 грн. у сплату податкового зобов’язання за березень 2007 року по уточнюючому розрахунку №1084 від 12.09.2007 року.

В касаційній скарзі Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.02.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.05.2008 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДП "Донбасвуглепереробка" є юридичною особою, зареєстроване 12.06.2002 року виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи діє на підставі статуту, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Донбасвуглепереробка" №10 від 14.07.2005 року. Первинна реєстрація підприємства проведена 12.06.2002 року, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 05-76/57.

Позивачем в період з 01.05.2007 року по 01.12.2007 року були отримані зазначені податкові повідомлення-рішення від Красноармійської ОДПІ, якими відповідачем був здійснений розподіл поточних платежів зі сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу підприємства та пені.

У зазначених повідомленнях відповідач посилається на абзац 2 підпункту 16.3.3 статті 16 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно якого якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Згідно з підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Факт подання позивачем податкових декларацій та уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість до податкового органу підтверджується штампами на цих деклараціях, а саме: за січень 2007 року штамп від 20.02.2007 року, за лютий 2007 року штамп від 20.03.2007 року, за березень 2007 року штамп від 20.04.2007 року, за квітень 2007 року штам від 21.05.2007 року, за травень 2007 року штамп від 20.06.2007 року, за червень 2007 року штамп від 20.07.2007 року, за липень 2007 року штамп від 20.08.2007 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2007 року штамп від 12.09.2007 року .

Податок на додану вартість було сплачено позивачем відповідними платіжними дорученнями та актами про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків, а саме: платіжне доручення №370 від 02.03.2007 року, акт спрямування готівки №36 від 02.03.2007 року, платіжне доручення №520 від 30.03.2007 року, акт про спрямування готівки №44 від 13.03.2007 року, акт про спрямування готівки №71 від 30.12.2007 року, акт про спрямування готівки №106 від 28.04.2007 року, платіжне доручення №695 від 03.05.2007 року, акт про спрямування готівки №15 від 30.05.2007 року, платіжне доручення №905 від 30.05.2007 року, платіжне доручення №097 від 27.06.2007 року, платіжне доручення №104 від 02.07.2007 року, платіжне доручення №288 від 25.07.2007 року, платіжне доручення №35 від 30.07.2007 року, платіжне доручення №336 від 30.07.2007 року, платіжне доручення №605 від 30.07.2007 року, акт про спрямування готівки №334 від 30.08.2007 року, платіжне доручення №682 від 12.09.2007 року, платіжне доручення №683 від 12.09.2007 року - на загальну суму 600174,53 грн. Призначення платежу згідно вказаних платіжним доручень та актів про спрямування готівки є сплата ПДВ за період з січня по липень 2007 року.

Як вбачається із зазначених повідомлень, відповідач розподілив суми, сплачені платіжними дорученнями та актами про спрямування готівки, у якості податкового боргу з ПДВ у рахунок погашення податкового боргу (крім пені) з ПДВ за попередні періоди та пені.

Відповідач, здійснюючи такий розподіл, не врахував, що вимоги абзацу 2 підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовується тільки в разі, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції).

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому в самих повідомленнях відповідач на цю норму закону не посилається, а свої повідомлення обґрунтовує абзацом 2 підпункту 16.3.3 статті 16 цього Закону, положення якого визначає порядок сплати пені разом зі сплатою податкового боргу.

Крім того, відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) у рівних пропорціях.

Тобто, у будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та рими цільовими фондами" (2181-14) або іншими законами з питань оподаткування.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що змінюючи призначення платежу на свій розсуд відповідач діяв з перевищенням своїх повноважень, в ході розгляду спору відповідач не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень, тому вимоги позивача про визнання їх недійсними обґрунтовані на законі і підлягають задоволенню повністю.

Суд першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права, тому підстави для задоволення касаційної скарги Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області, а також скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22.02.2008 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.05.2008 року у справі №2-а-2955/08 - відсутні. При цьому, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.02.2008 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.05.2008 р. у справі №2-а-2955/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.