Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Брайка А.І., Маринчак Н.Є., Сергейчука О.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в Рівненській області

на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23 червня 2004 року

у справі № 2-6921/03р.

за позовом Державної податкової адміністрації в Рівненській області

до 1. ОСОБА_1,

2. Приватного підприємства "Рівнепромобладнання"

про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, -

У серпні 2003 року ДПА в Рівненській області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ПП "Рівнепромобладнання" про визнання недійсними змін до статуту ПП "Рівнепромобладнання", зареєстровані розпорядженням міського голови м. Рівне від 16 травня 2001 року № 1015-р, з моменту їх реєстрації.

Під час розгляду справи позивач уточнив та просив визнати недійсними установчі документи ПП "Рівнепромобладнання", зареєстровані розпорядженням міського голови м. Рівне № 1015-р, з моменту реєстрації змін до статуту (16 травня 2001 року) та свідоцтво № 24926904 серія НБ № 234517 форма № 2-р про реєстрацію ПП "Рівнепромобладнання" платником податку на додану вартість.

Рішенням Рівненського міського суду від 09 вересня 2003 року позов задоволено.

Визнані недійсними установчі документи ПП "Рівнепромобладнання" з моменту реєстрації змін до статуту ПП "Рівнепромобладнання", які були зареєстровані розпорядженням міського голови м. Рівне № 1015-р 16 травня 2001 року та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 24926904 серії НБ № 234517 форми № 2-р від 11 квітня 2002 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 державне мито на користь держави в розмірі 51, 00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 23 червня 2004 року рішення Рівненського міського суду від 09 вересня 2003 року скасовано.

Провадження у справі закрито.

В касаційній скарзі ДПА в Рівненській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. 24, ст. 26, ст. 107, ст. 108, ст. 290, ст. 301 Цивільного процесуального кодексу України, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23 червня 2004 року та залишити в силі рішення Рівненського міського суду від 09 вересня 2003 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що створення ПП "Рівнепромобладнання" на підставну особу та його діяльність всупереч законодавству свідчить, що підприємство мало на меті приховування прибутків, отримання неконтрольованого доходу та ухилення від сплати податків, що суперечить інтересам держави та суспільства, а тому установчі документи підлягають визнанню недійсними.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, виходив з того, що даний спір відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та 24 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) не підвідомчий загальному суду.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 24 Цивільного процесуального кодексу України (який діяв на момент розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій) та ч. 2 ст. 22 Закону України "Про судоустрій" (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій) загальним судам підвідомчі справи по спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових і кооперативних правовідносин, якщо хоча б однією з сторін у спорі є громадянин, за винятком випадків, коли вирішення таких спорів віднесено законом до відання інших органів; справи, що виникають з адміністративно-правових відносин, перелічені у статті 236 цього Кодексу; справи окремого провадження, перелічені у статті 254 цього Кодексу. Загальним судам підвідомчі й інші справи, віднесені законом до їх компетенції.

Таким чином, загальним судам підвідомчі спори, що виникають з цивільних, сімейних, трудових і кооперативних правовідносин, до складу учасників якого обов'язково входить фізична особа.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПА в Рівненській області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ПП "Рівнепромобладнання" про визнання недійсними установчих документів ПП "Рівнепромобладнання", зареєстровані розпорядженням міського голови м. Рівне № 1015-р, з моменту реєстрації змін до статуту (16 травня 2001 року) та свідоцтва № 24926904 серія НБ № 234517 форма № 2-р про реєстрацію ПП "Рівнепромобладнання" платником податку на додану вартість.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про підприємства в Україні" (який діяв на час подання позовної заяви) підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації (ч. 1 ст. 6 вищезазначеного Закону України).

Підприємство діє на підставі статуту, що затверджується власником (власниками) майна (ч. 1 ст. 9 цього ж Закону).

Підстави для скасування державної реєстрації були передбачені в ч. 18 ст. 8 Закону України "Про підприємництво" (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).

Повноваження органів державної податкової служби звертатись до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності передбачено в п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, яка діяла на момент подачі позовної заяви).

Позовні вимоги, заявлені ДПА в Рівненській області в даній справі, стосуються безпосередньо прав та обов'язків суб'єкта підприємницької діяльності - ПП "Рівнепромобладнання", оскільки правовими наслідками цих вимог, у випадку їх задоволення, є втрата підприємством свого статусу юридичної особи, а тому ОСОБА_1 фактично не є стороною у спорі.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дана справа не підвідомча загальним судам і правомірно на підставі ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України (який діяв на момент розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій) скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПА в Рівненській області підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Апеляційного суду Рівненської області від 23 червня 2004 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в Рівненській області залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23 червня 2004 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.