Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Смоковича М.І.,

Суддів - Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А..

Мироненка О.В.,

Чумаченко Т.А.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи

за скаргою ОСОБА_1на дії Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської міської ради,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 червня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 17 серпня 2004 року, -

У квітні 2004 року ОСОБА_1. в порядку провадження по справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, звернувся до суду зі скаргою на дії Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської міської ради (далі - УПСЗН Тернопільської міськради) щодо збирання, з метою вирішення питання призначення субсидії, конфіденційної інформації про наявність зареєстрованих за ним транспортних засобів.

Зазначав, що з таким питанням до УПСЗН Тернопільської міськради не звертався, а тому просив визнати дії неправомірними та вилучити незаконно зібрану інформацію щодо нього.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 червня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 17 серпня 2004 року, ОСОБА_1. відмовлено в задоволенні скарги.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, заявник звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який передав її у порядку, визначеному пунктом 10 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) Вищому адміністративному суду України для вирішення.

У касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм матеріального права, ставиться питання про їх скасування і ухвалення нового рішення про задоволення скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Справа розглянута судами попередніх інстанцій до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , а тому суд касаційної інстанції перевіряє додержання норм матеріального і процесуального права, що діяли на час розгляду справи.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судами встановлено, що ОСОБА_1. є зятем ОСОБА_2., яка в грудні 2003 року звернулася до УПСЗН Тернопільської міськради за призначенням субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. При цьому вона та члени її сім'ї, серед яких і ОСОБА_3. - дружина заявника, надали згоду на збирання інформації про сім'ю, доходи, власність та майно.

Оскільки Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (848-95-п) , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року передбачена відмова в призначенні субсидії, в разі, якщо уповноважений власник (співвласник) житла, наймач у державному та громадському житловому фонді, член житлово-будівельного кооперативу, власник (співвласник) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок, та особи, які прописані разом з ним у житловому приміщенні (будинку) мають у своєму володінні чи володінні дружини (чоловіка, неповнолітніх дітей) транспортний засіб, самохідну машину або механізм, то, з метою вирішення питання про призначення субсидії ОСОБА_2., УПСЗН Тернопільської міськради і було зроблено запит до ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про наявність зареєстрованих за заявником транспортних засобів.

Відповідно до частини 3 статті - 248-7 ЦПК України 1963 року, якщо оскаржувані рішення чи дії було вчинено відповідно до закону, в межах повноважень органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової або службової особи і права, свободи чи законні інтереси не були порушені, суд постановляє рішення про відмову у задоволенні скарги.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні справи суди у повному обсязі встановили її обставини, перевірили доводи заявника і суб'єкта оскарження та дали їм належну правову оцінку й ухвалили рішення, що відповідають вимогам закону. Висновки судів обґрунтовані та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а також поясненнями осіб, які брали участь у розгляді справи.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушено норми процесуального права, а тому за правилом частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 червня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 17 серпня 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.