Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Панченка О.Н.

Сороки М.О.

Чумаченко Т.А.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя – доповідач)

при секретарі –Осадчій Л.А.

розглянувши у відкритому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської регіональної митниці про визнання дій посадових осіб неправомірними та проведення пільгового оформлення транспортного засобу касаційну скаргу начальника Одеської митниці на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 квітня 2006 року,

У листопаді 2005 року позивач звернувся в суд із позовом до Одеської митниці про зобов’язання провести митне оформлення автомобіля, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві приватної власності належить автомобіль марки "Мерседес-Е-290 TD". 17.05.2004 р. йому було видано тимчасове посвідчення на постійне проживання на території України. Переїжджаючи на постійне місце проживання до України, він перевіз автомобіль. У лютому 2005 року звернувся із заявою про пільгове оформлення транспортного засобу до Чорноморської регіональної митниці, яка відмовила в задоволенні заяви. Вважає незаконною відмову.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2005 року задоволено позов.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 квітня 2006 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Клопотання Одеської митниці про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень залишити без змін, оскільки наведені в клопотанні доводи не дають підстав для зупинення виконання рішень.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Постанова суду першої інстанції від 21 грудня 2005 року та ухвала суду апеляційної інстанції від 12 квітня 2006 року підлягає скасуванню, справа –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач, відмовляючи в пільговому оформленні транспортного засобу, застосував закон України "Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів", який не регулює правовідносини, пов"язані з пільговим митним оформленням автомобілів, що ввозяться на територію України в разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну.

Суд дійшов помилкового висновку щодо неправомірності відмови у пільговому оформленні транспортного засобу.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.03.05 р. позивач звернувся до Чорноморської регіональної митниці з проханням провести пільгове оформлення автомобілю марки "Мерседес Є-290 ТД"1996 р/в., на що митною установою була надана відповідь 20.04.05 р., згідно якої останньому було відмовлено в пільговому оформленні транспортного засобу з тих підстав, що на час фактичного переселення позивача його автомобіль знаходився на обліку в реєстраційних органах за місцем попереднього місця проживання менше одного року. Тобто, не було виконано вимогу п. 12. ст. 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів. що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України"від 13.09.01р. № 2681-III, згідно якої при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування:

- особисті речі, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну, в тому числі і механічні транспортні засоби (крім транспортних засобів за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05) і Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності), в кількості однієї одиниці таких транспортних засобів по кожній товарній позиції на і повнолітнього громадянина.

Дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.

Згідно довідки ОРТ та КВС м. Комрат Республіки Молдова автомобіль знаходився на обліку в м. Комрат з 18.11.03 року, а право на ввезення зазначеного автомобіля зі звільненням від оподаткування виникло лише 18.11.04 р.

Судом не з’ясовано і не враховано, коли позивач переїхав на постійне місце проживання до України, та чи мав він при цьому право ввезення на територію України транспортного засобу зі звільненням від оподаткування відповідно до ст. 8 зазначеного вище Закону.

Згідно ст. 10 Митного кодексу України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 р. (v001p710-99) по справі № 1-7/99 за конституційним зверненням національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), передбачено, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції не відповідають вимогам закону, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За правилами ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу начальника Одеської митниці задовольнити частково.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 квітня 2006 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.