ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2009 року м. Київ
№К-17903/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Конюшка К.В.
Брайка А.І.
Карася О.В.
Нечитайла О.М.
при секретарі Міненко О.М.
за участю представників сторін:
позивача Волошина В.Ю.
Хамзіна Т.Р.
Домбровського Д.П.
відповідача Вініченко О.В.
Рачинського Р.М.
Ясніцької Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі
на постанову господарського суду Запорізької області від 02.07.2007
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2007
у справі №24/430/07-АП
за позовом закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод"
до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Запорізької області від 02.07.2007 задоволено позов закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод" про скасування податкового повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі від 05.06.2007 №0000480802/0 та визнання права позивача на оподаткування прибутку підприємства відповідно до вимог Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" (535/97-ВР)
та пункту 22.21 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, що діяла до вступу в дію Закону України №2505 (2505-15)
від 25.03.2005 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15)
та деяких інших законодавчих актів України".
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2007 постанову залишено без змін.
Судові рішення обґрунтовано статтею 4 Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів на Україні", відповідно до якої законодавчі акти, прийняті після набрання чинності цим Законом, які скасовують або скорочують пільги, визначені ним, не поширюються на підприємства по виробництву автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них, які мають інвестицію (у тому числі іноземну) виключно в грошовій формі, що зареєстрована у встановленому законодавством порядку та становить за офіційним валютним курсом Національного банку України на день внесення такої інвестиції до статутного фонду зазначеного підприємства суму, еквівалентну: не менше 150 мільйонам доларів США, - при виробництві легкових автомобілів; не менше 30 мільйонам доларів США, - при виробництві вантажних автомобілів і автобусів; не менше 10 мільйонам доларів США, - при виробництві комплектуючих виробів до автомобілів і автобусів. Іноземна інвестиція позивача зареєстрована у встановленому законом порядку.
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати названі судові рішення, у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови господарського суду Запорізької області від 02.07.2007 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2007 з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що закрите акціонерне товариство "Запорізький автомобілебудівний завод" було створено 15 квітня 1998 року як спільне українсько-корейське підприємство з іноземною інвестицією у формі закритого акціонерного товариства "Автозаз-Деу". В подальшому 04 січня 2003 року відбулося перейменування спільного підприємства в закрите акціонерне товариство з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод". При створенні позивача до його статутного фонду була внесена іноземна інвестиція у грошовій формі в розмірі 150 мільйонів доларів США, яка зареєстрована в установленому законодавством порядку. Наявність інвестиції та затвердженої Кабінетом Міністрів України інвестиційної програми надало можливість позивачу здійснювати свою діяльність відповідно до спеціального нормативно-правового акту - Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів на Україні" (535/97-ВР)
як підприємству по виробництву автомобілів, автобусів та комплектуючих виробів до них з інвестицією. З посиланням на Закон України "Про стимулювання виробництва автомобілів на Україні" (535/97-ВР)
та пункт 22.21 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, що діяла до вступу в дію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України" (2285-15)
суди визнали позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Суд касаційної інстанції не може погодитись з правовою оцінкою судами обставин у справі та посиланням на закон, який втратив силу.
Так, статтею 2 Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів на Україні" від 19.09.1997 №535/97-ВР доповнено статтю 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пунктом 22.21, яким для підприємств по виробництву автомобілів і запасних частин до них, що мають іноземну інвестицію встановлювався особливий режим оподаткування їх прибутку.
Проте Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15)
та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 №2505-IV (2505-15)
пункт 22.21 статті 22 виключено. При цьому приписи Закону, якими скасовуються особливості оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями, не визнано у встановленому порядку не конституційними.
Відповідно до приписів Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12)
виключно законами України встановлюються і скасовуються податки. Закони є актами єдиного органу законодавчої влади – Верховної Ради України. Конституція України (254к/96-ВР)
не передбачає пріоритетності застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від правового регулювання. Відсутній також закон України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Враховуючи, що Закон про Державний бюджет України встановлює, зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до державного бюджету як елементу його доходної частини та передбачає розмір кожної доходної статті бюджету, у тому числі, шляхом визначення розміру податкових ставок, зупинення дії податкових зобов’язань та пільг для визначеного кола суб’єктів, зазначеним законом може зупинятися або скасовуватись дія окремих положень законів з питань оподаткування.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2007 №0000480802/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток за порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якими визначено період сплати податку на прибуток.
В оскаржуваних судових рішеннях законність дій спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі у прийнятті податкового повідомлення-рішення не спростовується.
Враховуючи відсутність підстав для особливого режиму оподаткування прибутку підприємств по виробництву автомобілів і запасних частин до них, що мають іноземну інвестицію, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у межах повноважень органу державної податкової служби, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо визнання права позивача на оподаткування прибутку підприємства відповідно до вимог Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" (535/97-ВР)
та пункту 22.21 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, що діяла до вступу в дію Закону України №2505 (2505-15)
від 25.03.2005 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України", то колегія суддів виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Проте суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді спору вийшли за межі адміністративної юрисдикції, оскільки визнання на підставі рішення суду з посиланням на закон, який втратив силу, права пільгового оподаткування позивача не є публічно-правовим спором у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та виходить за межі компетенції адміністративного суду, визначеної статтею 162 названого Кодексу.
Відповідно до статті 92 Конституції України система о податк ування, податк и і збори встановлюються виключно законами України. Згідно із Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12)
встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Встановлення пільг з оподаткування на підставі рішення суду не відповідає принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову і виходить за межі компетенції судів, а тому в цій частині провадження у справі підлягає закриттю.
З огляду на викладене, керуючись статтями 157, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі задовольнити частково.
Постанову господарського суду Запорізької області від 02.07.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2007 у справі №24/430/07-АП скасувати.
Відмовити закритому акціонерному товариству з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод" у задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі від 05.06.2007 №0000480802/0.
В іншій частині позовних вимог провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню, крім як з підстав, в порядку та строки, передбаченими статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
|
Головуючий
|
(підпис)
|
О.І. Степашко
|
|
Судді
|
(підпис)
|
К.В. Конюшко
|
|
|
(підпис)
|
А.І. Брайко
|
|
|
(підпис)
|
О.В. Карась
|
|
|
(підпис)
|
О.М. Нечитайло
|
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар І.Ю. Гончарук