ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
|
22 квітня 2009 року
|
|
м. Київ
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого, судді Смоковича М.І.,
суддів Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А. (доповідач), Мироненка О.В., Чумаченко Т.А., провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в Малиновському районі м. Одеси, Управління праці і соціального захисту населення (далі - УПСЗН) Малиновської районної адміністрації м. Одеси про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_2- представника ОСОБА_1. на рішення Апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2003 року ОСОБА_1. у Малиновському районному суді м. Одеси пред'явив позов до УПФ України в Малиновському районі м. Одеси та УПСЗН Малиновської районної адміністрації м. Одеси про перерахунок пенсії.
Вимоги обґрунтував тим, що з серпня 2001 року йому припинена сплата пенсії у розмірі 607,90 грн. та сплачується пенсія 434,58 грн., чим порушено його право на пенсію, визначену чинним законодавством для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.
Просив призначити йому пенсію у розмірі 607,90 грн. та виплатити заборгованість у сумі 3293,08 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2003 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені. Дії посадових осіб УПФ України в Малиновському районі м. Одеси визнані неправомірними. Стягнуто з УПФ України в Малиновському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1. заборгованість у сумі 3293,08 грн. та поновлено виплату йому пенсії у розмірі 607,90 грн. на місяць.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2004 року апеляційну скаргу УПФ України в Малиновському районі м. Одеси задоволено. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2003 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1. через свого представника - ОСОБА_2. оскаржив його в касаційному порядку. В касаційній скарзі вказано на те, що рішення у справі судом апеляційної інстанцій постановлене з порушенням норм матеріального права, просив скасувати його та залишити в силі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2003 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, проаналізувавши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що після звільнення в 1990 році з роботи цивільної авіації з посади бортінженера цивільного повітряного судна, ОСОБА_1. була призначена пенсія за вислугу років. Розмір пенсії був встановлений виходячи із середнього заробітку за останні 12 місяців перед звільненням.
Згідно з частиною третьою статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України" від 17 листопада 1999 року (1222-14)
), працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 відсотків заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 відсотків заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Зазначеним законом передбачено, що дія статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в новій редакції поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах і які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до підпункту "в" пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 1992 року № 418 (418-92-п)
(у редакції станом на лютий місяць 2001 року), під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховується пенсія, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.
Отже, положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.
28 березня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 374 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також пенсій призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до частини третьої статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і передбачає збільшення пенсій з 01 квітня 2002 року непрацюючим пенсіонерам на 12 відсотків.
Інших рішень Урядом України після внесення 17 листопада 1999 року змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення", про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. з грудня 1999 року була перерахована пенсія з урахуванням змін, внесених до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та вона обчислена в сумі 434,58 грн.
Після надання ОСОБА_1. довідки про середній заробіток за 1981-1985 роки йому було проведено перерахунок з 01 травня 2001 року.
Таким чином відповідач правильно здійснив обчислення пенсії ОСОБА_1. і у судів першої та апеляційної інстанцій не було підстав для задоволення позову.
Твердження ОСОБА_1. в своїх доводах, про те, що апеляційний суд при розгляді справи допустив порушення норм матеріального права, не заслуговують на увагу, оскільки є безпідставними і ґрунтуються на помилковому розумінні чинного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2- представника ОСОБА_1залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1. до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, Управління праці і соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації м. Одеси про перерахунок пенсії - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді Смокович М.І.
Весельська Т.Ф.
Горбатюк С.А.
Мироненко О.В.
Чумаченко Т.А.