22-а-39695/08 Про визнання неправомірними дій митних органів та витребування майна - 20.08.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Житомирської митниці Державної митної служби України - ОСОБА_1на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 31.10.2008 у справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирської митниці Державної митної служби України, інспектора ВМВ СМВ та ОБПМЗ Житомирської митниці Нікіфорова В.В. про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та витребування майна, -

27.08.2008 ОСОБА_2 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії головного інспектора ВМВ СМВ та ОБЗПМЗ Житомирської митниці Нікіфорова В.В. по складанню протоколу № 0179 101000000 2008 про порушення митних правил за ст. 352 МК України відносно ОСОБА_2; а також зобов'язати Житомирську митницю повернути ТОВ "К.Л.М.-ЗТ" безпідставно вилучений товар, що надійшов відповідно до ВМД ІМ 40 № 101030019/8/001600 від 04.08.08 та автомобіль "Мерседес" д.н. НОМЕР_1 з причепом д.н. НОМЕР_2.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 31.10.2008 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, представник відповідача Житомирської митниці Державної митної служби України -ОСОБА_1подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та винести по справі нове рішення, яким закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.08.2008 головним інспектором відділу митної варти СМВ та ОБЗПМЗ Житомирської митниці Нікіфоровим В.В. було складено протокол про порушення митних правил № 0179/101000000/2008 відносно директора ТОВ "К.Л.М.-ЗТ" ОСОБА_2 за ст. 352 Митного кодексу України.

В протоколі зазначено, що "02.08.2008 через АП "Виступовичі" Житомирської митниці, по попередньому повідомленню № 101030019/2008/231286 від 02.08.2008 було переміщено на митну територію України вантаж, вказана в товаросупровідних документах вартість якого згідно відповіді Митного департаменту при міністерстві фінансів Республіки Літви та висновку працівників ВКМВ Житомирської митниці занижена у 8,4 рази. Крім того, згідно відповіді з митних органів Нової Зеландії фірма "Wartberg (NZ) Limited" С/GТ Grup LT Level 5,369 Queen Street Auckland зареєстрована, але ніякої діяльності не здійснює, тобто документи щодо відправки вказаною фірмою вантажу на адресу ТОВ "К.Л.М.-ЗТ" є підробленими чи отриманими незаконним шляхом. Документи, які стали підставою для переміщення вказаного товару через митний кордон України надано до митного органу директором ТОВ "К.Л.М.-ЗТ" ОСОБА_2 Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 352 МК України".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що на момент складання протоколу про порушення митних правил у інспектора Нікіфорова В.В. не було правових підстав складати його відносно ОСОБА_2, оскільки інспектор Нікіфоров В.В. достовірно знав, що ОСОБА_2 не подавав до митного органу документи, що стали підставою для переміщення товару через митний кордон.

Доводи апелянта полягають у тому, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом розгляду даної справи є питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не направлялись йому ухвала про відкриття провадження у справі, а також ухвали винесені за наслідками судових засідань 28.08.2008 та 05.09.2008.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 360 МК України встановлені такі приводи і підстави для порушення справи про порушення митних правил, як безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від інших органів (у тому числі митних); повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Статтею 352 МК України встановлено відповідальність за дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, документи для митного оформлення ввезеного товару до митних органів надавались не ОСОБА_2а митним брокером - Житомирською торгово-промисловою палатою, що відповідає вимогам ст. 87 МК України.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 88 МК України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену Митним Кодексом (92-15) , незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки ОСОБА_2 не являвся декларантом вищезазначеного товару, він не може нести відповідальність за будь-які порушення при його митному оформленні, а тому дії інспектора Нікіфорова В.В. по складанню протоколу № 0179 101000000 2008 про порушення митних правил за ст. 352 МК України відносно ОСОБА_2 є неправомірними.

До того ж, відповідно до ст. 319 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Для митного оформлення товару експертом-декларантом Житомирської Торгово-промислової палати були подані для митного оформлення ті товаросупровідні документи, які вантажовідправник "Wartberg (NZ) Limited" передав з водієм. Інших документів митним органам ніхто не надавав (не замінював).

Таким чином, у інспектора відділу митної варти СМВ та ОБЗПМЗ Житомирської митниці Нікіфорова В.В. на момент складання протоколу № 0179/101000000/2008 були відсутні будь-які докази подання саме ОСОБА_2митному органу (навмисно чи з необережності) як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані. Про відсутність таких доказів свідчить і те, що до цього часу вище вказаний протокол на розгляд суду митними органами не передавався.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи даний спір є саме спором про визнання незаконними дій по складанню правового акту індивідуальної дії (протоколу № 0179 101000000 2008) посадовою особою суб'єкта владних повноважень - Житомирської митниці Державної митної служби України, а саме інспектором ВМВ СМВ та ОБПМЗ Житомирської митниці Нікіфоровим В.В.

Більш того, відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України дана справа не входить до виключного переліку публічно-правових справ, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Стосовно ж доводів апелянта про те, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не направлялись йому ухвала про відкриття провадження у справі, а також ухвали винесені за наслідками судових засідань 28.08.2008 та 05.09.2008, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Твердження апелянта про не направлення Житомирській митниці копії ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 28.08.2008 спростовуються наявним у матеріалах справи супровідним листом (а. с. 11).

При цьому, хоча матеріалами справи і не спростовуються доводи апелянта про те, що йому не були направлені ухвала про відкриття провадження у справі (а. с. 1) та ухвала Корольовського районного суду м. Житомира від 05.09.2008 (яка доречі стосується витребовування матеріалів перевірки з Прокуратури Житомирської області, куди і була направлена копія цієї ухвали, а. с. 16), однак такі незначні порушення норм процесуального права не можуть бути підставою для скасування по суті вірного рішення суду.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідачі як суб'єкти владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства, не довели правомірності своїх дій по складанню протоколу № 0179 101000000 2008.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

Апеляційну скаргу представника Житомирської митниці Державної митної служби України - ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 31.10.2008 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.