Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Фадєєвої Н.М., Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В.

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" на постанову господарського суду Харківської області від 19 грудня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 5 червня 2007 року у справі за позовом державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" до Харківської міської ради, третя особа – приватна фірма "Орхідея" про визнання недійсним рішення, -

У квітні 2005 року державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування" звернувся в суд з позовом до Харківської міської ради, в якому просив визнати недійсним рішення відповідача №191/04 від 24.11.2004 р. "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об’єктів" в частині надання приватній фірмі "Орхідея" земельної ділянки площею 0,02 га за адресою м. Харків, пр. Гагаріна, 167 в оренду для будівництва магазину з продажу квітів.

В процесі розгляду справи до участі в якості третьої особи було залучено приватну фірму "Орхідея".

Справа № К-15237/07 Доповідач: Леонтович К.Г.

Постановою господарського суду Харківської області від 19 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 5 червня 2007 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу приватна фірма "Орхідея" просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 391 від 28.05.1980 р. підприємству поштова скринька В-2453 було відведено земельну ділянку загальною площею 0,3 га, розташовану за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167 для будівництва 14-ти поверхового житлового будинку з побудованими та прибудованими приміщеннями торгівельно-побутового призначення. Пунктом 3.5. рішення визначено обов'язок здійснити будівництво у 1981-1982 роках.

На підставі вказаного рішення 01.04.1982 р. Головним архітектурно-планувальним управлінням м. Харкова здійснено відвід земельної ділянки у натурі загальною площею 0,35 га, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167 для будівництва 14-ти поверхового житлового будинку.

Відповідно до технічного звіту по інвентаризації земельної ділянки, виконаного у 1993 р. Харківським відділенням Українського державного інституту інженерно-геодезичних знаходжень та зйомок Головного управління геодезії картографії та кадастру України, державному підприємству "Харківський завод транспортного устаткування" визначено фактичні межі землекористування відповідно до плану землекористування.

На підставі вказаних документів та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 422 від 28.05.1997 р. "Про надання Харківському заводу транспортного устаткування у користування земельних ділянок" позивачем та Державною податковою інспекцією Червонозаводського району м. Харкова підписано розрахунок земельного податку відповідно до вимог Наказу Державної податкової адміністрації України № 582 від 02.12.2003 (z1159-03) року.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970 р. (діяла на момент прийняття рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 391 від 28.05.1980 р.) відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі. Форма акту затверджена Постановою Ради Міністрів УРСР № 473 від 01.10.1974 р. "Про затвердження форми акта на право довгострокового користування землею".

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. право власності на земельну ділянку та право постійного користування посвідчуються державними актами. Позивачем не надано судам попередніх інстанцій будь-якого державного акту, що посвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою по пр. Гагарана, 167 в м. Харкові.

Отже, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку, що рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №391 від 28.05.1980 р. не є документом, який посвідчує право позивача на постійне користування землею. Крім того, виходячи з вказаного рішення, земельна ділянка була надана підприємству поштова скринька В-2453 на період будівництва, яке повинно було бути здійснене у 1981-1982 роках.

Акт Головного архітектурно-планувального управління м. Харкова від 01.04.1982 р. про відвід земельної ділянки також не є правовстановлюючим документом та відповідно до ст. 20 Земельного кодексу УРСР (в редакції 1970 р.) є необхідною умовою для отримання акту на право довгострокового користування землею, а не самим правовстановлюючим документом.

Крім того, позивачем не надано судам доказів тотожності підприємства поштова скринька В-2453 та ДП "Харківський завод транспортного устаткування".

Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 422 від 28.05.1997 р. "Про надання Харківському заводу транспортного устаткування у користування земельних ділянок" обґрунтовано не прийняте до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки не містить посилань на земельну ділянку, розташовану за адресою м. Харків, пр. Гагаріна, 167.

Рішенням Харківської міської ради Харківської області № 82/04 від 23.06.2006 р. було надано згоду на прийняття до комунальної власності міста житлового будинку, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167 (п. 47 додатку № 1 до рішення), а рішенням Харківської міської ради Харківської області №181/04 від 24.11.2004 р. було затверджено перелік об'єктів, які прийняті до комунальної власності міста станом на 24.11.2004 р., серед яких п. 34 додатку визначено житловий будинок, розташований за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167, та підприємство, від якого приймається об'єкт - ДП "Харківський завод транспортного устаткування".

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень, зокрема, міських рад на території міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку, що рішення № 191/04 від 24.11.2004 р. Харківської міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" в частині надання земельної ділянки ПФ "Орхідея", загальною площею 0,02 га в оренду по пр. Гагаріна, 167 для будівництва магазину з продажу квітів строком, прийняте в межах повноважень та у встановлений законом спосіб, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" – відхилити.

Постанову господарського суду Харківської області від 19 грудня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 5 червня 2007 року – залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.