К-29326/06 Про перерахунок пенсії за віком та відшкодування моральної шкоди - 21.04.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Торезького міського суду Донецької області від 20.03.2006 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14.07.2006 у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Торезі Донецької області про перерахунок пенсії та відшкодування моральної шкоди,

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Торезі Донецької області про перерахунок пенсії та відшкодування моральної шкоди. В позові зазначав, що відповідачем при нарахуванні йому пенсії за віком було неправомірно відмовлено в застосуванні вимог пунктів 1, 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зарахуванні середнього заробітку за його вибором за 60 місяців із застосуванням оптимізації заробітку з 01.07.2000 по 14.11.2003, а також неправомірно було виключено з пільгового стажу службу в рядах Радянської Армії. Позивач просить скасувати рішення комісії відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України у м. Торезі Донецької області про призначення йому пенсії від 07.10.2005, зобов'язати відповідача зробити перерахунок нарахованої йому пенсії згідно наданих документів 18.03.2004 та стягнути з управління Пенсійного фонду України у м. Торезі Донецької області на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Постановою Торезького міського суду Донецької області від 20.03.2006, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14.07.2006, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені доводи касаційної скарги та рішення судів щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди й інших корисних копалин, на будівлі шахт і рудників і в металургії - за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники ведучих професій на цих роботах: гірники очисного вибою, прохідники та інші - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Статтею 56 цього ж Закону визначено, що до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба і перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки і органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.

Як зазначено у частині першій статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", час проходження такої служби зараховується громадянам до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що служба в армії повинна зараховуватися до стажу роботи за спеціальністю, тобто підсумкового обліку виконання певної роботи у відповідних умовах праці, а тому необхідно зарахувати час служби в армії до пільгового стажу при призначенні пенсії на пільгових умовах.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права та судовими рішеннями не встановлювалось чи працював позивач до служби в армії за професією, з якою пов'язана пільгова пенсія, та чи продовжив працювати за цією професією після закінчення військової служби, що унеможливлює суд касаційної інстанції зобов'язати відповідача зарахувати час служби в армії до пільгового стажу при призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 та зробити йому відповідний перерахунок пенсії, тому рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанову Торезького міського суду Донецької області від 20.03.2006 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14.07.2006 необхідно скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Торезького міського суду Донецької області від 20.03.2006 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14.07.2006 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Торезі Донецької області про перерахунок пенсії та відшкодування моральної шкоди - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.