22-а-23691/08 Про визнання незаконним рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків - 18.08.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року у справі за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання нечинним рішення, -

У листопаді 2007 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі-позивач, АКБ "Укрсоцбанк") звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської (далі – відповідач, УПФУ в м. Біла Церква), в якому просив визнати нечинним рішення відповідача № 880 від 14 серпня 2007 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків.

В обґрунтування позовних вимог вказує на відсутність з його боку порушень вимог ч.12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", в частині перерахування страхових внесків при виплаті заробітної плати працівникам Білоцерківського тролейбусного управління.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року позовні вимоги АКБ "Укрсоцбанк" задоволено частково.

Визнано нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області № 880 від 14 серпня 2007 року в частині накладення на Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" штрафу в розмірі 93 259,86 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати вищезазначену постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги його позову в повному обсязі.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що судом не в повній мірі було з’ясовано обставини вказаної справи, зокрема в частині правомірності застосування до спірних правовідносин положення абз. 2 п.3.9 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в національній валюті" від 21.01.2004 року № 22 (z0377-04) .

Відповідачем подано заперечення на апеляційну скаргу позивача, з проханням залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог, заявлених позивачем.

В судовому засіданні представники сторін підтримали вимог своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суд – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 31.07.2007 року по 03.08.2007 рік посадовими особами УПФУ у м. Біла Церква було здійснено перевірку Білоцерківського тролейбусного управління на предмет своєчасності достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору та внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

В ході проведення перевірки було виявлено порушення підприємством вимог ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. (z0064-04) . які полягають в неперерахуванні підприємством суми страхових внесків до Пенсійного фонду при отриманні ним заробітної плати в Білоцерківському відділенні Київської обласної філії АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", а саме:

- нарахування страхових внесків на суму заробітної плати отриманої підприємством 14.03.2006р. в розмірі 159 160 грн. становлять 50 612 грн., тоді як фактично перераховано 33 000 грн.;

- на суму отриманої 05.07.2006р. заробітної плати в розмірі 168 840 грн. сплаті підлягає 53

691 грн. страхових внесків, а фактично здійснено перерахування в розмірі 18 147, 14 грн.;

- за отриманою 27.02.2007р. заробітною платою в розмірі 181 669 грн. нарахування страхових внесків складають 60 314 грн., тоді як фактично перераховано 20 210 грн.

- на отримані суми заробітної плати 05.04.2007р. в розмірі 61 000 грн., 03.05.2007р. в розмірі 142 180 грн., 01.06.2007р. в розмірі 123 570 грн. перерахувань внесків до Пенсійного фонду не здійснювалось.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт № 45 від 06.08.2007р. на підставі якого у відношенні АКБ "Укрсоцбанк" було прийнято рішення № 880 від 14 серпня 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, однак рішенням про результати розгляду скарги від 20.09.2007р. № 2636/10 у задоволенні поданої скарги відмовлено.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел регулюються Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (1058-15) (далі по тексту – Закон №1058-ІV (1058-15) ).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону (1058-15) сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058-ІV до обов’язків страхувальника входить нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 12 статті 20 Закону №1058-ІV передбачено, що установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону (1058-15) нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Відповідно до п. 2. ч. 10. ст. 106 Закону №1058-ІV за порушення вимог, передбачених ч. 12 ст. 20 цього Закону, органами Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі по тексту – Інструкція), затвердженою постановою НБУ від 21.01.2004р. № 22 (z0377-04) передбачено, що банк приймає від платника платіжне доручення на перерахування заробітної плати або грошовий чек на отримання заробітної плати за умови одночасного подання платіжних доручень на перерахування податків до бюджету та страхових внесків до державних цільових фондів, утриманих та нарахованих на фонд оплати праці працівників (п. 3.9 Інструкції).

Згідно абз. 4 п. 3.9 Інструкції (z0377-04) , банк не перевіряє правильність нарахування (обчислення) платежів, утриманих із заробітної плати/доходу і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів/страхових внесків до державних цільових фондів. За повноту перерахунку платежів, утриманих із заробітної плати для працівників і нарахованих на фонд оплати праці до бюджету та зборів/страхових внесків до державних внесків цільових фондів, несе платник.

Відповідно до абз.5 ст. 3.9 Інструкції (z0377-04) у разі, якщо банк не забезпечив перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідного територіального органу Пенсійного фонду України одночасно з видачею (перерахуванням) коштів на виплату заробітної плати, то він за рахунок власних коштів сплачує відповідному Фонду суму несплачених страхових внесків. У разі несплати самим банком цих сум Фонд здійснює їх стягнення з банку в порядку, встановленому законодавством України.

Враховуючи, що норми закону не встановлюють обов'язку для банку перевіряти інформацію, що міститься у платіжних документах, колегія суддів приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог в частині неправомірності застосування щодо нього штрафних (фінансових) санкцій при здійсненні операції по видачі коштів на виплату заробітної плати 14.03.2006р., 05.07.2006р. та 27.02.2007р. за відповідними платіжними документами на її перерахування.

Як вбачається з матеріалів справи, Білоцерківським тролейбусним управлінням окрім платіжних документів на перерахування заробітної плати було подано платіжні документи про перерахування відповідних сум страхових внесків до Пенсійного фонду, про що також зазначено в акті перевірки відповідача. Тому відповідальність щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків в даному випадку покладається на страхувальника, яким є Білоцерківське тролейбусне управління.

Висновки суду першої інстанції щодо правомірності застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій в розмірі при здійсненні перерахунку грошових коштів на виплату заробітної плати 05.04.2007р., 03.05.2007р., 01.06.2007р. колегія суддів вважає обґрунтованими, оскільки позивачем було допущено порушення пункту 12 статті 20 Закону №1058-ІV, в частині невиконання банком вимог щодо права вимоги від страхувальника платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Апелянтами не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

Апеляційні скарги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року – залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Окружного адміністративного суду м. Києва .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано - 25.08.09.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Малиніна В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Горбань Т.І.,

при секретарі: Демченко Т.І.,

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Окружного адміністративного суду м. Києва .