К-19283/07 Про скасування постанови щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування - 22.01.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2007 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" до Департаменту містобудування Дніпродзержинської міської ради інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області про скасування постанови, -

У березні 2007 року ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" звернувся в суд з позовом до Департаменту містобудування Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області про скасування постанови № 36 від 20.02.2007 р. інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту містобудування про накладення штрафу в розмірі 26 753 240 грн. 95 коп. ( 50% від виконаних робіт) за правопорушення у сфері містобудування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відсутні докази проведення

__________________________________________________________________

Справа № К-19283/07 Доповідач: Леонтович К.Г.

відповідачем належної перевірки позивача, а наявність Акту, складеного без представника позивача та відсутності печатки осіб, що його склали, не являється підставою для застосування відповідальності за правопорушення у сфері містобудування. При визначенні розміру штрафу відповідачем не встановлена вартість виконаних робіт по капітальному ремонту та реконструкції доменної печі. Протокол про правопорушення складений з порушеннями. Позивач вважає, що оскаржувана постанова складена з порушенням вимог законодавства щодо порядку її прийняття.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2007 року адміністративний позов задоволений.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2007 року скасоване рішення суду першої інстанції, адміністративне провадження закрите згідно ч.1 ст. 157 КАС України з тих підстав, о вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" звернувся в суд з позовом до Департаменту містобудування Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області про скасування постанови № 36 від 20.02.2007 р. інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту містобудування про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з тих обставин, що порядок накладення штрафів у сфері містобудування передбачених Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (208/94-ВР) встановлює Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. №244 (244-95-п) , п.2 якого передбачає, що вказані штрафи накладаються інспекціями державно-будівельного контролю на підприємства, які допустили правопорушення у сфері містобудування. Підставою для розгляду справи про правопорушення являється протокол, складений посадовою особою відповідно формі № 1, за результатами перевірки. Перевірка позивача на дотримання вимог законодавства у сфері містобудування на час складення протоколу не проводилася, тому протокол про правопорушення у сфері містобудування складений з порушенням вимог законодавства і не може бути підставою для винесення постанови про притягнення до відповідальності. При визначенні розміру штрафу відповідачем не визначена вартість будівництва і проектно – пошукових робіт, що встановлюється Держбудом, що являється порушенням законодавства. Крім того. відповідачем при прийнятті спірної постанови порушений строк застосування адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст. 250 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі посилався на ті обставини, що Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (208/94-ВР) передбачено, що рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування може бути оскаржене до господарського суду. Вказана норма мається і в п.12 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування. Апеляційний суд, посилаючись на п.2 ст. 4 КАС України, який передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, закрив адміністративне провадження у справі відповідно до п.1ч.1 ст. 157 КАС України, з тих підстав. що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

Ухвалюючи рішення по справі суд апеляційної інстанції послався як на підставу на Закон України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (208/94-ВР) , в якому вказано, що рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування може бути оскаржене до господарського суду. Однак, відповідно до ст. 12 ГПК України, яка визначає справи, які підвідомчі господарським судам, не встановлена підвідомчість справ по спорах щодо оскарження рішень посадових осіб чи органів владних повноважень. Штрафні санкції та оперативно господарські санкції, передбачені ст. 230 ГПК України та строки їх накладення, встановлені ст. 250 ГПК України, застосовуються у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. В даному випадку спір між сторонами виник не у зв’язку із здійсненням господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, у зв’язку з порушення законодавства у сфері містобудування, передбаченого спеціальним Законом, тому вказаний спір не підвідомчий господарським судам.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень. Згідно ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів відносяться спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності. За обставинами справи начальник інспекції департаменту містобудування дніпродзержинської міської ради оскаржуваним рішенням за правопорушення у сфері містобудування наклав штраф на позивача.

Виходячи з тих обставин, що позивачем оскаржується рішення посадової особи органу місцевого самоврядування, судом апеляційної інстанції допущені порушення процесуального права, які впливають на правильність вирішення спору та зроблені помилкові висновки щодо непідвідомчості даного спору адміністративним судам та спір про скасування рішення не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому слід зазначити, що КАС України (2747-15) , яким регулюються вказані правовідносини, прийнятий та вступив у дію після вступу в дію Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (208/94-ВР) , на який посилається апеляційний суд. За наявності декількох законів, норми яких регулюють конкретну сферу суспільних правовідносин, на час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. При розгляді справи судом апеляційної інстанції необхідно перевірити чи являється спір публічно-правовим, чи спірне рішення відповідає вимогам законодавства і чи прийняте воно у межах наданих законом повноважень.

Судом апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог не з’ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі, що являється порушенням ст.ст. 159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції. Справа направляється до суду апеляційної інстанції на новий судовий розгляд, якщо порушення допущені цим судом.

За таких обставин доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції спростовують, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням постанови суду апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки при закритті провадження по справі апеляційний суд посилався на процесуальні норми законодавства, при цьому апеляційним судом не перевірялася постанова суду першої інстанції по суті спору та правильності застосування норм матеріального права