Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Пилипчук Н.Г., Усенко Є.А.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Доктор Алекс ЛТД"

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2007 року

у справі № АС-27/141-07

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доктор Алекс ЛТД"

про стягнення суми, -

У квітні 2007 року ДПІ у Київському районі м. Харкова звернулась до суду з позовом до ТОВ "Доктор Алекс ЛТД" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14 345, 00 грн.

Постановою господарського суду Харківської області від 14 червня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2007 року постанову господарського суду Харківської області від 14 червня 2007 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Доктор Алекс ЛТД" до Державного бюджету України 14 345, 00 грн.

В касаційній скарзі ТОВ "Доктор Алекс ЛТД", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2007 року та залишити в силі постанову господарського суду Харківської області від 14 червня 2007 року.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Київському районі м. Харкова провела перевірку клініки, що належить ТОВ "Доктор Алекс ЛТД", щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої було складено акт № 20310543/231 від 14 лютого 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що мало вираз у невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 2 869, 00 грн. (сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 3 559, 00 грн., сума готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті реєстратора розрахункових операцій, - 690, 00 грн.).

Акт перевірки був підписаний директором ТОВ "Доктор Алекс ЛТД" та касиром - інформатором ОСОБА_2 без зауважень.

Опис наявних купюр та монет (додаток до акта перевірки) від 14 лютого 2007 року був підписаний касиром - інформатором ОСОБА_2 Згідно опису наявних купюр та монет на місці проведення розрахунків знаходилось 3 559, 00 грн., власних коштів на місці проведення розрахунків касир не має. Будь-яких зауважень щодо знаходження коштів інших суб'єктів господарської діяльності касиром - інформатором ОСОБА_2 в описі зроблено не було.

22 лютого 2007 року ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі акта перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001672308, яким згідно ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосувала до ТОВ "Доктор Алекс ЛТД" суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14 345, 00 грн.

Вказане рішення було оскарженому відповідачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а рішення - без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з неправомірності застосування до ТОВ "Доктор Алекс ЛТД" суми штрафних (фінансових) санкцій рішенням № 0001672308 від 22 лютого 2007 року, посилаючись на пояснення касира - інформатора ОСОБА_2, згідно яких 576, 00 грн. були залишені пацієнтом, 2 243, 00 грн. лежали на столі і належать суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1, в якого вона працює за сумісництвом.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність з боку відповідача порушень п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки такий висновок не відповідає обставинам справи.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі недодержанні суб'єктом підприємницької діяльності вимог п. 13 ст. 3 цього ж Закону щодо забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, до нього застосовуються фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Враховуючи те, що факт порушення відповідачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" був належним чином встановлений під час перевірки, зафіксований в акті перевірки і підтверджується описом наявних купюр та монет на місці проведення розрахунків, що були підписані без зауважень касиром - інформатором ОСОБА_2 і не спростовується поясненнями касира-інформатора ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про правомірність застосування до відповідача суми штрафних (фінансових) санкцій рішенням № 0001672308 від 22 лютого 2007 року в розмірі 14 345, 00 грн. з урахуванням положень абзацу четвертого п. 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 (833-2006-п) .

Крім того, по справі було встановлено, ТОВ "Доктор Алекс ЛТД" звернулось до суду з позовом про скасування рішення № 0001672308 від 22 лютого 2007 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2007 року позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2007 року у справі № 2а-745/07 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2007 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Доктор Алекс ЛТД" до ДПІ у Київському районі м. Харкова про скасування рішення № 0001672308 від 22 лютого 2007 року.

В своєму рішенні, яке набрало законної сили, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність застосування до відповідача суми штрафних (фінансових) санкцій рішенням № 0001672308 від 22 лютого 2007 року в розмірі 14 345, 00 грн.

З урахуванням вищевикладеного сума штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14 345, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача, як така, що не була сплачена ним.

Доводи касаційної скарги вищевикладене не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ "Доктор Алекс ЛТД" підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2007 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

Касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Доктор Алекс ЛТД" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.