Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.

суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Гурін М.І., Юрченка В.В.

секретар Коваленко В.М.

за участю представника відповідача Щесняк І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перерахунок розміру пенсії за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 24 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року,

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що наказом Міністра оборони України №49 від 16 лютого 2006 року його звільнено з військової служби в органах військової прокуратури з посади слідчого у військовому званні майор. При зверненні із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням підвищеного посадового окладу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" №984 від 19 липня 2006 року, а також раніш встановлених надбавок передбачених Указами Президента України №173 від 23 лютого 2003 року та №389 від 05 травня 2003 року йому відмовлено. Просив визнати відмову _________________________________________________________________________

Справа № К-22316/07

Головуючий у першій інстанції Палінчак О.М.

Доповідач Ліпський Д.В.

незаконною та зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок пенсії.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року залишена без змін постанова Хмельницького міськрайонного суду від 24 травня 2007 року, якою позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права. Зокрема зазначає, що суди задовольняючи позовні вимоги не враховали пункт 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (268-2006-п) , яким передбачено, що виплати, які передбачені іншими нормативно-правовими актами не застосовуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.

Судами встановлено, що наказом Міністра оборони України №49 від 16 лютого 2006 року позивача звільнено з посади старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України за пунктом 67 підпункту б Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України. Після звільнення йому призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) .

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (268-2006-п) передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах та військовослужбовців, осіб начальницького складу, відряджених до органів державної влади та місцевого самоврядування, складається з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, установлених у розмірі і порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців.

Судами також встановлено, що позивачу було проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 268 без врахування надбавки за безперервну службу, передбаченої Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 (389/2003) та 100% надбавки, введеної Указом Президента України від 23.02.2002 року № 173 (173/2002) .

Задовольняючи позовні вимог суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що перерахунок розміру пенсії позивача у зв'язку зі збільшенням розміру посадового окладу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 268 не може виключати надбавки, які отримував позивач на момент звільнення та які були включені в його грошове утримання під час призначення пенсії.

Згідно з частиною першою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним, як то встановлено частиною другою зазначеної статті є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим ( частина третя тієї ж статті) - рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам рішення судів не відповідає. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 (268-2006-п) передбачено, що умови оплати праці, затверджені цією постановою, застосовуються з 1 січня 2006 р., а для працівників, окремі умови оплати праці яких визначені Указами Президента України, - з 1 квітня після визнання такими, що втратили чинність, цих Указів.

Судами при розгляді справи не перевірено чинність Указів Президента України, якими встановлені позивачу надбавки, які він отримував на момент звільнення.

Крім того, в тексті позовної заяви та в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій є посилання на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 15 червня 2006 року. Однак в матеріалах справи зазначене судове рішення відсутнє, що унеможливлює його перевірку на предмет наявності постанови суду з того самого спору і між тими самими сторонами, а також не дає можливість з'ясувати якими висновками суду підтвердженні позовні вимоги Воєвідка Я.І.

Приймаючи до уваги те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального та матеріального права, які істотно вплинули на повноту з'ясування фактичних обставин справи і призвели до неправильного вирішення справи, рішення підлягають скасуванню з поверненням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, які не були встановлені судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 227, 230 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 24 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перерахунок розміру пенсії направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та строки, передбачені статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.