Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Козаченку О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу військової частини А 2502 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2502 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно,

У травні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А 2502 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08.08.2007 позов ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2007 апеляційну скаргу військової частини А 2502 на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08.08.2007 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2007 зазначену апеляційну скаргу було повернуто апелянту.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, військова частина А 2502 просить ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2007 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга військової частини А 2502 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до частин 2, 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Апеляційний суд прийшов до правильного висновку про те, що апеляційна скарга не відповідала вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, в порушення вимог частин 6 та 7 статті 187 вказаного Кодексу до скарги не додано оформленого належним чином документу про повноваження представника відповідача на вчинення процесуальної дії - подачу апеляційної скарги в інтересах військової частини А 2502, не додано документу про сплату судового збору.

Відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений ухвалою строк.

Суд апеляційної інстанції правильно застосував вимоги статті 189 й пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга повертається особі, якщо вона не усунула недоліки скарги, яку залишено без руху.

З матеріалів, доданих до касаційної скарги на підтвердження виконання вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2007, також не вбачається, що відповідач усунув недоліки апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу військової частини А 2502 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2502 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.