К-15389/08 Про стягнення штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 20.01.2009 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Донецької області від 26.10.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2008р. у справі за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ЗАТ Будівельно-монтажна фірма "Донбасмеханомонтаж" в особі Спецуправління "Механомонтаж № 212" про стягнення штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів,-

У серпні 2006 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства (далі-ЗАТ) Будівельно-монтажна фірма "Донбасмеханомонтаж" в особі Спецуправління "Механомонтаж № 212" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 26 124 грн. 27 коп. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004році.

Як зазначив позивач, відповідно до показників Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2004р. (форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача (Спецуправління "Механомонтаж №212" м. Алчевськ Закритого акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма "Донбасмеханомонтаж") становила 136 осіб.

З урахуванням цих даних та на підставі статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-Х1І від 21.03.1991р. норматив робочих місць становить 5 робочих місць. Фактично на підприємстві (Спецуправління "Механомонтаж №212" м. Алчевськ Закритого акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма "Донбасмеханомонтаж") працювали 2 особи.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-XII від 21.03.1991р. сума штрафних санкцій за 3 нестворені робочі місця для інвалідів дорівнює 26 124 грн. 27 коп.

Постановою господарського суду Донецької області від 26.10.2006р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2008р., в задоволенні позовних вимог Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено. В обґрунтування прийнятих рішеннь суди послались на те, що відповідач повідомляв органи працевлаштування про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в україні2 встановлений обов’язок підприємств створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації їх працевлаштування, а також надавати відповідні звіти Фонду соціального захисту інвалідів.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, підприємство надавало Фонду звіти за статистичною формою 10-ПІ та 3-ПН, повідомляло органи працевлаштування про наявність вільних робочих місць для інвалідів, про що свідчать листи до Фонду соціального захисту інвалідів та Фонду зайнятості м.Алчевська з проханням направити для працевлаштування 3-х інвалідів( а.с.42-43). Окрім того. з матеріалів справи вбачається,що на підприємстві проведена атестація робочих місць для працевлаштування інвалідів ( ас.34-40).

Таким чином, колегія погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанціх, що підприємство протягом 2004 року здійснювало низку необхідних заходів, спрямованих на виконання покладеного на нього обов'язку щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обов’язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Такий обов’язок згідно ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" покладено на органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів.

Враховуючи наведене і за відсутності доказів відмови відповідачем інвалідам в працевлаштуванні, вина останнього в незайняті створених (пристосованих) робочих місць для працевлаштування інвалідів відсутня. Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарського-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки підприємством вжито заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230- Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

Касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову господарського суду Донецької області від 26.10.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2008р. - без змін.